Комунікації в менеджменті

Наприклад, коли потрібно передати важливе повідомлення, яке не при­пускає найменших неточностей або передається дуже відповідальне розпо­рядження, письмова комунікація доповнює й підкріплює усну комунікацію. Одночасно потрібно пам’ятати, що надто великий наголос на письмову ко­мунікацію призводить до зайвої бюрократизації управлінського процесу.

Ключем до ефективної письмової комунікації є дотримання певних вимог до інформації: ясність, повнота, надійність і правильність.

Перераховані види комунікації не вичерпують усю їх різноманітність. Так, за цільовою спрямованістю комунікації бувають інструктуючі, моти­вуючі та інформуючі, які постачають інформацію для прийняття управ­лінських рішень, організації і контролю за їх виконанням. Для досягнення цілей організації та ефективного обміну інформацією використовуються висхідні, нисхідні та горизонтальні комунікації. Висхідні комунікації, як правило, здійснюються у формі звітів, пропозицій і пояснювальних запи­сок. Метою їх є оповіщення вищого ешелону влади (вищого керівництва) про те, що робиться на більш низьких рівнях ієрархічної системи. В Японії, США та інших країнах створюються спеціальні групи працюючих (осе­редки якості), завданням яких є розробка й регулярне інформування ке­рівництва про проблеми, що виникають, та шляхи їх розв’язання.

Існують певні правила успішного здійснення вертикальних комуні­кацій: а) правильний, ввічливий стиль мови; б) достатня гласність, що пе­решкоджає виникненню домислів, пліток; в) недопущення дріб’язкової опіки над підлеглими; г) недопущення передачі інструкцій, вказівок від вищестоящого керівника безпосередньо до останнього адресата, що спри­чиняє втрату відповідальності, порушення встановленої ієрархії.

Перед нисхідними комунікаціями ставиться завдання довести до відо­ма й свідомості на вищих рівнях стратегічні напрямки майбутньої діяль­ності.

Яскравим прикладом горизонтальної комунікації є обмін інформацією між різними відділами та іншими структурними підрозділами, в результаті чого досягається координація та узгодження діяльності для досягнення загальних цілей організації. Умовою ефективного здійснення горизон­тальних комунікацій є чіткий розподіл обов’язків, повноважень і відпові­дальності структурних підрозділів, дотримання службової етики взаємо­відносин, використання сучасних засобів зв’язку тощо.

Комунікації між організацією та зовнішнім середовищем здійснюють­ся у нисхідному й висхідному напрямках. Тут використовуються різно­манітні засоби. Із наявними і потенційними споживачами організації спілкуються за допомогою реклами та інших програм просування товарів на ринок.

У відношеннях з громадськістю першочергове значення надається створенню сприятливого образу, «іміджу» організації на місцевому, за­гальнонаціональному та міжнародному рівнях.

Із урядом організація спілкується, заповнюючи численні звіти про фінанси, маркетинг, про можливість кар’єри, щодо пільг та ін.

Використовуючи лобізм і роблячи внески на користь різних політич­них груп, комітетів, організація намагається впливати на зміст майбутніх законів, постанов. Організації доводиться також підтримувати ділові зв’яз­ки із профспілками.

Велику питому вагу займає особиста комунікація (або безпосередні контакти між працівниками), під якою розуміються всі види обміну інфор­мацією, що мають місце між людьми. Вона набуває таких форм: комуніка­ція між двома людьми, комунікація між індивідом і групою, комунікація всередині групи.

Характер комунікаційної системи будь-якої організації великою мірою залежить від типу структурних систем, що використовуються для побудови управлінської системи. Структуру прийнято зображати позиці­ями (окремі особи, організації, структурні підрозділи, технічне обладнан­ня та ін.) і зв’язками між ними. Основні типи структурних схем такі: лінійна, кільцева, сотова, багатозв’язкова, типу «колесо», ієрархічна, зіркова тощо.

 

« Содержание


 ...  20  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я