7. Предметне поле обговорення в дискусії розвивається під дією процесу обміну думками по мірі з’ясування предмету розбіжності.
8. Дискусія може бути визначена як форма науково-пізнавальної діяльності.
9. На відміну від спору з його конфліктністю і протилежністю думок дискусія веде до компромісу, підведення тез під спільну основу, формулювання спільних позицій.
Полеміка виражає такий вид обговорення, який характеризується непримиренністю основ.
Основні риси полеміки:
1. Полеміка — боротьба, конфлікт думок, які зростають до протиріч.
2. В полеміці боротьба думок обгрунтовується причинами.
3. Полеміка — це сутнісний спір основ, які суперечать одна одній.
4. Полеміка — це збереження позитивних моментів протилежної сторони, а не поверхневе голе спростування й відкидання.
5. Безкомпромісність у полеміці обумовлена: рішучістю, протилежністю основ, їх антагоністичним характером.
6. Полеміка регламентується узгодженнями типу «круглого столу», політичного діалогу в передвиборній компанії, «відкритої трибуни».
7. Полеміка є найбільш адекватною формою обговорення питань, які мають соціально-політичне значення.
Диспути, дебати
Їх розглядають як рівнозначні поняття. Дані форми обговорення є формами наукового спору.
Характерні риси диспуту.
1. Диспут — це завжди публічний спір.
2. Предметом диспуту як публічного спору служить наукова або суспільно-значуща проблема.
3. За організаційною структурою диспут характеризується різними формами обговорення: публічний захист тез, обговорення та захист соціальних проектів, захист дисертацій тощо.
4. На відміну від дискусії диспут не тільки прояснює основу, але й затверджує позиції тих, хто сперечається.
Дебати призначені для обміну думками в публічній формі (на зборах, засіданнях, конференціях). Їх мета — це з’ясування відносин учасників обговорення до загальних тез виступу.
Торги — це укладання юридичної угоди з будь-якою особою, яка запропонувала найвигідніші умови. Юридично оформлені торги відомі ще за часів Римської імперії, де вони поділялися на три категорії:
• торги на працю;
• торги на працю з матеріалом;
• торги на поставку матеріалів.
1. Результат торгів — угода, специфічна домовленість. Торги іноді породжують пристрасті й стають манерою поведінки і навіть правилами гри.
2. Будь-які торги — це специфічна форма вирішення та врегулювання конфлікту. Сам факт торгів означає, що сторони шукають компромісу, і пошук йде в напрямку знаходження найбільш вигідного рішення. Опти- мальність компромісу — виключна прерогатива торгів. Учасники торгів лояльно співпрацюють лише до певної пори, доки в них немає іншого виходу. Якщо ж вони відчують можливість уникнути співробітництва, вони відразу ж перетворяться в конкурентів і намагатимуться вирвати один в одного максимально можливі поступки.
3. Питання в тому, чого більше в торгах: боротьби чи поступок — теж не просте. Внутрішня природа торгів — «ти — мені, я — тобі», отож поступки є необхідною рисою цієї форми співробітництва.
4. Головне, щоб поступки були взаємними та обгрунтованими.
5. Головним законом торгів можна назвати такий: міра поступки повинна бути врівноважена мірою придбання.
Технологія ведення торгів
1. Вступаючи в торги, необхідно скласти для себе перелік того, чим, і в якій черговості можна поступитися.
2. Поряд з цим, повинен бути складений список того, що бажано придбати.
3. Список поступок повинен бути доповнений можливими умовами й необхідними діями.
4. На кожному етапі торгів потрібно чітко розуміти, що кожна поступка повинна мати свою гарантію.
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 134