Комунікації в менеджменті

ДІЛОВІ СТРАТЕГІЇ

1.9.   Загальна характеристика стратегії.

1.10.Види стратегій.

1.11.Стратегічний сценарій.

1.12.Шість принципів постановки цілей.

1.13.                        Ділові стратегії управління спілкуванням.

Література:

Зайверт Л. Ваше время — в ваших руках. — М.: Экономика, 1991.

Карлоф Б. Деловая стратегия. — М.: Экономика, 1991.

КурбатовВ.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

3.1.     Загальна характеристика стратегії

Стратегія означає планування і проведення в життя генеральної лінії, пов’язаної з основною метою, за допомогою використання та комбінуван­ня всіх доступних засобів і методів (тактики).

В загальному розумінні це поняття вживається, щоб позначити якісь довготривалі заходи й підходи. Воно ввійшло в словник ділового управлі­ння і є необхідною складовою ділового спілкування. Основні аспекти стра­тегії ділового спілкування мають багато спільного з діловим управлінням. В цілому до стратегічних принципів ділового спілкування належать спо­соби управління процесом комунікації. Серед них виділяють п’ять еле­ментів .

1-      й              елемент — це вміння моделювати ситуацію. Потрібно вміти огля­нути ситуацію, що склалася, з висоти “пташиного польоту”. Такий підхід дозволяє побачити зв’язки даної ситуації з іншими, оглянути історичну змінну, формувати ситуацію, прогнозувати її розвиток, враховувати суттєві фактори, якими можна поліпшити або погіршити стан справ, що склалися.

2-       й              елемент стратегічного аналізу — здатність виявити необхідність змін.

Визначення необхідності змін вимагає двоякісних здібностей:

— готовність реагувати на тенденції, які виникають (з відомих факторів в даній ситуації);

— інтелекту та творчості, що дозволяють завдяки врахуванню комбі­націй відомих і невідомих факторів та тенденцій, ефективно проводити свою лінію та здійснювати гнучке реагування в непередбачених обстави­нах, знаходити ресурси й можливості закріплення власної позиції, вигра­шу, досягнення успіху.

3-     й               елемент — це здатність розробляти загальну стратегію змін. Визна­чення та формулювання стратегії — це пошук найбільш оптимального ва­ріанту.

4-      й              елемент — пов’язаний із здатністю використовувати в ході змін найбільш надійні методи, вибирати оптимальні шляхи й рішення, спира­тися на конкретні оцінки та вибирати кращі із можливих альтернатив.

5-     й               елемент — це здатність впроваджувати стратегію в практику, конк­ретні дії, контекст комунікації, систему договорів і аргументів доказу, організацію ділового спілкування.

3.2.     Види стратегій

1.     Ділова стратегія. Мета ділової (комунікативної) стратегії полягає в тому, щоб досягти довготривалих ділових переваг при обговоренні супереч­ливого положення. Така стратегія — це узагальнююча модель дій, які не­обхідні для досягнення поставлених цілей шляхом координації, оптималь­ного розподілу та планування всіх компонентів комунікативного процесу.

Процес розробки такої стратегії включає в себе:

1.   Визначення ролі кооперативного або конфронтаційного фактору комунікативного процесу. Це відповідно визначає методику й тактику до­сягнення угод або тактику боротьби.

2.   Кваліфікацію суб’єктів комунікативного процесу або як партнерів, або як опонентів і пропонентів.

3.  Конкретизацію цілей залежно від вибору своєї позиції відповідно до двох положень, які наведені вище.

4.  Всебічне визначення власної позиції і позиції партнера або опонен­та згідно з уточненими цілями.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я