Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

За О. Уільямсоном, всі ресурси поділяються на загальні, специфічні і високо специфічні (“специфічність активу залежить від легкості, з якою йому можна знайти альтернативні варіанти застосування і альтернативних користувачів без втрати ефективності його використання” [13, с. 94]). Всю сукупність причин специфічності можна згрупувати за деякими ознаками (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Ознаки специфічності ресурсів підприємства_________________________

Класифікаційна ознака	Характеристика ресурсу	Рівень специфічності ресурсу
1. За здатністю ресур­су бути використаним на будь-якій території	- ресурси, які можна переміщувати;	Загальний
- стандартні непереміщувані ресурси;	Специфічний
- унікальні непереміщувані ресурси.	Високоспецифічний
2. За ступенем унікаль­ності технології	- стандартна технологія;	Загальний
- спеціалізована технологія;	Специфічний
- унікальна технологія.	Високоспецифічний
3. За рівнем знань, не­обхідних персоналу для виконання роботи	- некваліфікований персонал;	Загальний
- кваліфіковані спеціалісти;	Специфічний
- спеціалісти з унікальними знан­нями у даній сфері діяльності.	Високоспецифічний
4. За рівнем захисту інтелектуальної власності	- не захищений товарним знаком (або маркою) і може бути скопійований;	Загальний
- не захищений товарним знаком, але містить ноу-хау і не може бути легко скопійований;	Специфічний
- захищений товарним знаком (маркою).	Високоспецифічний
5. За рівнем спеціалі­зації інфраструктури, розрахованої на конк­ретного споживача	- універсальні об’єкти інфраструктури;	Загальний
- об’єкти інфраструктури, спеціалізо­вані під конкретного споживача, але здатні до переналагодження;	Специфічний
- об’єкти інфраструктури, спеціалізо­вані під конкретного споживача, і не здатні до переналагодження.	Високоспецифічний

Для того, щоб оптимізувати розрахунки за формулою (2.4), пропонуємо виділити ті види ресурсів, які для підприємств певної галузевої групи (чи конкретного підприємства) є найважливішими, тобто мають на ринку вищу ціну, ніж за умов їх виготовлення в організації.

Низький                                                   Високий

Рівень специфічності ресурсів

Рис. 2.12. Матриця цінності ресурсів підприємства

Вона відображає вплив специфічності ресурсів і їх здатності створювати додану вартість (тобто поліпшувати співвідношення “Ціна-якість”) на рішення менеджменту щодо способу співпраці з їх власниками.

Квадрант 1. До нього відносять ресурси, що мають низьку специфічність (загальні ресурси) і створюють малу додану вартість. Найчастіше це сировинні ресурси, якщо сировина пропонується багатьма роздрібненими (малопотужними) постачальниками, через що вони не можуть використовувати цінові важелі для посилення цінового тиску на виробника. Наприклад, до них можуть бути віднесені сировинні ресурси, що застосовуються у виробничих галузях харчової, легкої про­мисловості, машинобудування, будівельної індустрії, оскільки вони легко пере­міщуються, їх якісні характеристики є цілком стандартизованими, що дає змогу переробляти їх за стандартними технологіями. До таких ресурсів відносять і не- кваліфікованих працівників масового виробництва (робітників), через що вони мають низьку вартість, особливо за умов високого безробіття. Загальними ресур­сами є й інфраструктура виробничих підприємств галузей, що виготовляють товари масового вжитку, оскільки вона не розрахована на особливі вимоги конкретних споживачів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 134 135 136 137 138 139140 141 142 143 144  ... 241