Комунікації в менеджменті

ПРОЦЕС ТА ВИДИ КОМУНІКАЦІЇ

1.5.   Процес комунікації.

1.6.   Види комунікацій.

1.7.   Форми комунікації.

1.8.   Структура спілкування.

Література:

Блэк С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? — М., 1989.

Винтер М. Психология беседы. — Ростов-на-Дону, 1991.

ЗавадськийЙ.С. Менеджмент. — К.: УФІМБ, 1997.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика,

1990.

КурбатовВ.И. Стратегия делового успеха. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

РодосВ.Б. Спор и полемика. — М., 1989.

2.1.     Процес комунікації

більшою кількістю людей (рис. 1). Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента. В окремих актах комунікацій реалі­зуються управлінська, інформативна, емотивна (така, що викликає емоції) і фактична (пов’язана із встановленням контактів) функції.

У своїй основі процес комунікації становить процес: руху інформації в ланцюгу «відправник — канал — одержувач», реального або потенційного зв’язку у формі діалогу, а також впливу на керований об’єкт, який дося­гається в результаті обміну повідомленнями.

В процесі обміну інформацією можна виділити вісім базових еле­ментів:

1.   Відправник — передавач, що генерує ідеї або збирає інформацію та передає її. Ним може бути індивід або група людей, які разом працюють. Джерелом також може бути громадський інститут або організація, хоча і в

цьому випадку джерелом повідомлення буде певна особа, на яку покла­дається обов’язок по підготовці та передачі інформації.

Інформація, накопичений досвід

Відправник                     Повідомлення                        Канал                           Одержувач Особи, які   Особи, які   Мова,   Декодують генерують Кодує генерують Відбирає лист, Передає і правильно ідею   ідею   електронні повідом­ чи непра­         засоби лення вильно де­         зв’язку   кодують

Шум

Генератори

ідей

декодують

Відгук

Повідомлення

		Канал
			Відгук на адресу відправника
	Передача повідом­ лення
		Відбирає
				Кодує

 

* — Джерело: Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: Дело, 1992, с.175.

Рис 1. Процес обміну інформацією як система із зворотним зв’язком і шумом

При обміні інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємопов’язаних етапів: 1) зародження ідеї; 2) кодування і вибір каналу; 3) передача; 4) декодування. Обмін інформацією розпочинається із фор­мулювання ідеї чи відбору інформації. Відправник вирішує, яку значну ідею чи повідомлення варто зробити предметом обміну.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 8 9 10 11 12 1314 15 16 17 18  ... 134