Проектний аналіз

—   пошук шляхів скорочення ризику;

—   врахування ризику при оцінці доцільності реалізації проекту;

—  врахування ризику при оцінці доцільності реалізації способу фінан­сування проекту.

При оцінці проектів передбачається, що всі вихідні величини, зокрема величини грошових потоків, відомі або можуть бути точно визначені. У реальній ситуації такого практично не буває. Параметри, які визначають величину грошових потоків, можуть набувати значень, які неабияк відхи­ляються від очікуваних.

З огляду на причини виникнення, проектні ризики поділяються на такі види:

1)   ризик, пов’язаний з нестабільністю законодавства і наявної еконо­мічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;

2)   зовнішньоекономічний ризик (можливість запровадження обме­жень на торгівлю й поставки, закриття кордонів тощо);

3)   ризик несприятливих політичних змін у країні чи регіоні;

4)    ризик неповноти й неточності інформації проекту;

5)   ризик мінливості ринкової кон’юнктури;

6)   ризик природних катаклізмів;

7)   виробничо-технологічний ризик (аварії, вихід з ладу устаткуван­ня, виробничий брак тощо);

8)   ризик непередбачуваності дій учасників проекту.

Проектні ризики бувають зовнішні та внутрішні. Зовнішні ризики, у свою чергу, поділяються на непередбачувані і передбачувані.

Зовнішні непередбачувані ризики зумовлені:

—  зміною політичної ситуації та непередбачуваними державними за­ходами регулювання у сферах землекористування, оподаткування, ціно­утворення, експорту-імпорту, охорони довкілля і т.д.;

—  природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматични­ми змінами і т.п.);

—  злочинами та несподіваним зовнішнім екологічним і соціальним впливом;

—  зривами у створенні необхідної інфраструктури, банкрутствами, затримками у фінансуванні, помилками у визначенні цілей проекту.

Зовнішні непередбачувані ризики врахувати практично неможливо.

Зовнішні ж передбачувані ризики при аналізі проекту можна врахува­ти. До таких ризиків відносяться:

—  ринковий ризик через погіршення можливостей одержання си­ровини, підвищення на неї цін, зміну вимог споживачів продукції, поси­лення конкуренції тощо;

—  операційний ризик, пов’язаний з відступом від цілей проекту й не­можливістю підтримання управління проектом;

—  ризик шкідливого екологічного впливу;

—  ризик негативних соціальних наслідків;

—  ризик зміни валютних курсів;

—  ризик непрогнозованої інфляції;

—  ризик податкового тиску.

Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, пов’язані зі зри­вом планів робіт і перевитратою коштів, та технічні, пов’язані зі зміною технології, погіршенням якості продукції, помилками в проектно- технічній документації, тощо.

При аналізі ризиків важливо виділити групу ризиків, які можуть бути застраховані. Коли відбувається певна ризикова подія, інвестор має підста­ви сподіватися на відшкодування втрат, пов’язаних із цим ризиком.

До ризиків, які надаються до страхування, належать:

—  прямі майнові збитки, пов’язані з перевезеннями, роботою облад­нання, поставкою матеріалів;

—  непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкод­женого майна, повторним встановленням обладнання, неодержанням орендної плати;

—  ризики, що підлягають обов’язковому страхуванню (від нещасних випадків на виробництві, від захворювань, від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів).

Вищенаведені види ризиків зустрічаються в будь-якому проекті. Для їх зниження використовуються методи управління ризиками.

Ступінь ризику:

—   слабкі сторони підприємства (організації);

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 84 85 86 87 88 8990 91 92 93 94  ... 204