5.Міжфірмове суперництво приносить одним успіх, іншим програш. Стратегічний успіх може дати фірмі можливість впливати або навіть „контролювати” напрямок дії ринкових сил або конкурентних зусиль. Стратегічні невдачі говорять про те, що конкурентні дії фірм у порівнянні із суперниками були гірше задумані та гірше виконані, що в кращому випадку приводить до зміни стратегії, але також може бути причиною втрати ринкової позиції і навіть виходу з галузі.
6.Результатом акцій і контракцій фірм-суперників є створення нових умов ринкового попиту-пропозиції. Однак самі вони, контролюючи ринкову ситуацію, можуть залежати від конкретних ринкових подій. Стратегії фірм-супер- ників впливають на ринок, а ринок, у свою чергу, впливає на вибір тих стратегій, що можуть бути застосовані з визначеним очікуваним успіхом тільки в даних умовах конкретного ринку.
Описані вище риси міжфірмової конкурентної боротьби відтворюють картину “гри”, що розігрують фірми на конкурентній арені (“центральному ринзі”). Кожна конкуруюча фірма намагається сформулювати ринкову стратегію — стратегію, яка, будучи розіграна, принесе той або інший успіх у вигляді бажаної переваги над суперниками. Основна складність полягає в тому, що успіх кожної з цих стратегій у великій мірі залежить від стратегій, які прийняті на озброєння суперниками — те, що є кращою стратегією для однієї фірми в її прагненні досягти конкурентної переваги частково (або в основному) залежить від вибору конкурентів. Суперники, у свою чергу, постають перед вибором найкращих стратегій в умовах, коли конкуренти починають свої стратегічні дії [282, с. 58 - 59].
Основна суть тут полягає в тому, що прийняття і здійснення нової конкурентної стратегії починає новий, найчастіше могутній раунд конкурентних зіткнень на ринку. Коли фірма починає успішні стратегічні маневри, вона може очікувати позитивну віддачу, головним чином від приєднання чужої частки ринку і збільшення темпів свого росту. Швидкість і розміри експансії ініціаторів таких стратегій залежать від ступеня стандартизації (уніфікації) продукту, здатності і можливостей використовувати одержувані переваги, а також від того, наскільки важко продавцям продукту “переключати” споживача на свої моделі.
Звичайно, стратегії фірм, що суперничають, у ході конкурентної боротьби спрямовані на досягнення першості в пропозиції нової комбінації якостей продукту без проміжних моделей або тимчасових інтервалів. Центральним фокусом конкурентної боротьби може виступати: ціна, новий або поліпшений продукт, розширений ряд продуктів, технічні нововведення, застосування нових менш дорогих методів виробництва, сервіс, стилі, гарантії, стимулювання покупця, економія купівельних витрат, зручності тощо. Однак фокус змінюється відповідно до змін параметрів попиту і виникнення реакцій конкурентів.
Сила конкуренції, обумовлена загрозою з боку товарів-замінників
Часто фірми, що належать до однієї галузі, знаходяться в тісній конкурентній боротьбі з фірмами в інших галузях через те, що їхня продукція є гарним замінником. Виробники безалкогольних напоїв суперничають із продавцями натуральних соків, молока, кави, порошкових напоїв тощо. Виробники дров’яних печей конкурують з виробниками гасових (бензинових), електричних обігрівачів. Виробники пластикових контейнерів вважають тих, хто робить скляну тару, своїми потенційними суперниками.
Конкурентні сили, що виникають внаслідок наявності тісних замінників товару, зіштовхують продавців за таких причин.
По-перше, ціни і доступність товарів-замінників створюють обмеження для цін виробника, що зменшує потенційну величину прибутку.
По-друге, незважаючи на те, що виробник може виділити товар якістю, зменшити ціни завдяки зниженню витрат, або іншим способом диференціювати свій товар від замінника, він усе-таки стоїть перед ризиком меншого росту продажів і прибутків через відповідні заходи, що приймає конкурент. Чим більш чутливий продаж товару до цін замінника, тим сильніше конкурентна залежність фірми від суперника.
» следующая страница »
1 ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80 ... 445