Менеджмент організацій

Існування

Частка

ринку

Багато­

сторонній

ріст

Централізація і автономність

Рівновага

інтересів

Стабільність

Омолодження

Тип плану­вання

Із передбачен­ням

 

Продажі,

бюджет

За замо­вленнями, спеціалі­зація

Складний,

комплексний

Соціально-

політичний

Екстраполяція

Творчий

Метод

управління

Одна людина

Мала група однодумців

Делегу­

вання

Децентралі­

зований

Централізова­

ний

Колегіаль­

ний

Оснований на традиціях

Змагальний,

заохочувальний

Організаційна

модель

Максимізація

прибутку

Оптимізація

прибутку

Плановий

прибуток

Хороший

стан

Соціальна від­повідальність

Соціальний

інститут

Бюрократія

Наслідування

Фенікса

Розділ 2. Еволюція підприємства

о

Отроцтво. Під час цього перехідного періоду ріст організації здійснюється, здебільшого, несистематично, ривками; організація усе більше набирає силу, однак координація проводиться нижче оптимального рівня. Більш організо­вані процедури поступово заміняють ризиковану пристрасть до успіху. Нала­годжується планування, розробка бюджетів, прогнозів. Розширюється прийом на роботу фахівців, що викликає тертя з колишнім складом. Засновники органі­зації змушені більше виконувати роль безпосередніх керівників, а не підприємців, проводячи систематичне планування, координацію, управління і контроль.

Рання зрілість. Відмітні ознаки цього періоду — експансія, диференціація і, можливо, диверсифікованість. Утворюються структурні підрозділи, результа­ти діяльності яких виміряються отриманим прибутком. Використовується ба­гато загальноприйнятих методів оцінки ефективності, посадові інструкції, де­легування повноважень, норми продуктивності, експертиза, організація на­вчання і розвитку. Однак починають виявляти себе тенденції бюрократизму, боротьби за владу, місництва, прагнення домагатися успіху за будь-яку ціну.

Розквіт сил. Маючи в правлінні акціонерів, організація ставить на даному етапі ціль збалансованого росту. Структура, координація, стабільність і конт­роль повинні мати таке ж значення, як і інновації, удосконалення всіх частин і децентралізація. Приймається концепція структурних підрозділів, результати діяльності яких вимірюються отриманим прибутком. Нова продукція, ринок збуту і технології повинні бути керованими, а кваліфікаційні навички управ­лінського персоналу — більш відточені. З прискоренням темпів росту в по­рівнянні з попередніми стадіями організація нерідко переоцінює свої успіхи і можливості.

Повна зрілість. Маючи компетентне, але не завжди відповідальне керів­ництво, організація діє практично сама по собі. Дуже часто встановлюється небажаний стан загальної благодушності. Незважаючи на те що картина до­ходів цілком прийнятна, темпи росту сповільнюються. Організація може відхи­лятися від своїх первісних цілей під впливом зовнішнього тиску. Разом з тим слабості занадто очевидні. Ці симптоми нерідко ігноруються керівництвом.

Старіння. Цей тип ніколи б не наступив, якби керівництво організації по­стійно усвідомлювало необхідність відновлення. Конкуренти незмінно замі­ряються на частку організації на ринку. Бюрократична тяганина, не завжди об­ґрунтована стратегія, неефективна система мотивацій, громіздка система кон­тролю, закритість до нових ідей — усе це, разом узяте, створює умови для “закупорки артерій”. Як показує практика, дуже важко зупинитися і припи­нити виконання непродуктивної роботи. У результаті організація поступово починає розпадатися. Вона змушена або прийняти тверду систему відновлен­ня, або загинути як самостійна структура, влившись у відповідну корпорацію. Організація відкочується назад, і знову починається боротьба за її виживання.

 

« Содержание


 ...  67  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я