Менеджмент організацій

Рис. 3.6. Основні тенденції в зміні організаційних структур

Основною тенденцією можна вважати усвідомлення керуючими того фак­ту, що будь-яка організація не обмежується лише структурами, а є складною сукупністю великої кількості взаємозалежних елементів, так як: керівники, структура, інформація, системи і процедури, технологічні процеси, системи ціннісної орієнтації, організаційний потенціал. Великий набір зазначених еле­ментів представляє собою організаційний потенціал. Зміна одного з перерахо­ваних елементів не означає ще зміни організації.

Зміну організаційного потенціалу доцільніше всього починати з людей, з керуючих. Потім випливають зміна системи цінностей, що діє на фірмі, пере­будова інформаційних потоків, інших елементів.

Стратегія поведінки (8) ------------------------------------ ►

8з Сз

Основу організаційного потенціалу складає так звана культура організації (сукупність управлінського персоналу, системи цінностей, систем і процедур). Ця частина організаційного потенціалу піддається найбільш сильному впливу з боку обраної стратегії фірми (рис. 3.7). Бувають випадки, коли невелика зміна стратегії може зажадати радикальної перебудови “культури організації” (пе­рехід Б₁С₁ S₂C₂) і коли зміна стратегії практично не вимагає зміни “культури організації”, а отже організаційного потенціалу. Однак найчастіше зміни стра­тегії зв’язані з визначеними змінами організаційного потенціалу. Сам же ха­рактер переходу сильно залежить від конкретних умов.

я

а

^ін

Є

р

о

а

&

л

ч

Рис. 3.7. Різні стратегії зміни організації [147, с. 52]

У рамках розглянутої теорії виявляється вплив життєвого циклу виробу на стратегію зміни організаційного потенціалу. Так, якщо продукт є нововведен­ням, то зміна організаційного потенціалу повинна описуватися кривою (3), а якщо продукт близький до моменту свого морального старіння - кривою (1).

Викладена вище теорія застосовується лише до організацій, що гостро реа­гують на всі зміни зовнішнього середовища. Для кожного конкретного випад­ку повинна встановлюватися оптимальна частота організаційних перебудов. Сам же процес зміни визначається зовнішніми умовами. Уже проведені експе­рименти, коли в організації заздалегідь відпрацьовується кілька можливих структур управління і, в залежності від умов, вибирається один з варіантів. Причому вибір того чи іншого варіанта може здійснюватися на ЕОМ за допо­могою формальних методів.

	Стійкі зовнішні умови (оперативні проблеми)	Мінливі зовнішні умови (стратегічні проблеми)
Одержання прибутку (реалізація потенціалу)	Створення стратегічного потенціалу
Зовнішній	Реалізація ринкової стратегії	Розробка стратегічного потенціалу (1)
Внутрішній	Економічність використання ресурсів	Розробка організаційного потенціалу (2) ,

Примітка: Сукупність (1) і (2) — це повний потенціал

Рис. 3.8. Модель вищого керівництва фірмою

Модель управління фірмою (рис. 3.8) показує, що в залежності від зовнішніх умов і характеру розв’язуваних проблем вище керівництво повинне концент­рувати свою увага на цілком визначених моментах, зазначених у матриці [147, с. 46 - 52].

Теорія інститутів і інституціональних змін

Наприкінці 80-х — початку 90-х рр. американський учений Дуглас Норт, згодом став лауреатом Нобелівської премії по економіці, опублікував цілу се­рію робіт, що мають безпосереднє, відношення до обґрунтування ролі і прин­ципів функціонування, організацій.

На думку Дугласа Норта, ринок — це складне і неоднозначне явище. Він являє собою структуру, що охоплює різні інститути: закони, правила гри і, що найбільше важливо, визначені кодекси поводження, типи відносин і зв’язків. Інститути є набором правил, процедур відповідностей, морального й етичного поводження індивідуумів в інтересах максимізації багатства. Інститути — це розроблені людьми формальні (закони, конституції) і неформальні (договори і добровільно прийняті кодекси поводження) обмеження, а також фактори примусу, що структурують їх взаємодію. Усі разом вони утворять спонукальну структуру суспільств і економік. Інституціональний же розвиток економіки відбувається під впливом взаємодії між інститутами й організаціями, коли перші визначають “правила гри”, а другі є “гравцями”. Нові інститути, згідно Дугла­су Норту, з’являються тоді, коли суспільство вбачає можливість одержання прибутку, що не може бути отримана в умовах вже існуючої інституціональної системи. Іншими словами, якщо виробничі фактори сприяють можливості збільшення доходів, а інституціональні цьому перешкоджають, тоді великі шанси виникнення нових інститутів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67  ... 445