Біржова справа

До другого належить продаж контрактів з поставкою в майбутньому на реальному ринку. Цей продаж можна обмежити відповідними умо­вами, а саме:

продаж товару з поставкою в майбутньому не має перевищувати на біржі обсягів операцій на спотовому ринку;

сума купленого за фіксованими цінами товару або кількість товару, що є у власності хеджера, не може перевищувати кількості ф’ючерсних позицій;

сума ф’ючерсних позицій не повинна перевищувати також річного запа­су активів, причому учасник ринку не може утримувати такої кількості ф’ ючерсних контрактів протягом останніх п’ яти днів торгівлі цими контрактами.

Купівля реального товару з поставкою в майбутньому не має пере­вищувати:

продажу реального товару за фіксованими цінами;

кількісного еквіваленту продажу конкретного товару, аналогічного то­вару під ф’ ючерсним контрактом;

річної потреби сировини для виробництва, такої кількості ф’ючерсних позицій не можна утримувати протягом п’яти останніх днів торгівлі.

Третій елемент свідчить про пільги кредитування та оподаткування.

Більшість учасників ринку не ставлять собі за мету отримати спекуля­тивний прибуток при зростанні чи зниженні цін на товарних та фінан­сових ринках. Їх основні доходи формуються від реалізації товарів та надання послуг. Для захисту цього доходу від падіння цін на товари і послуги вони хеджують ризик шляхом продажу певної кількості ф’ю­черсних контрактів, що приблизно однакова за обсягами реалізації або закупівлі товарів на реальних ринках.

Хеджування продажем має за мету:

захист товарних запасів, не закритих реальними форвардами від зни­ження цін у майбутньому;

отримання певної винагороди за зберігання;

захист спотової ціни товару, що буде виготовлений у майбутньому.

Продавець може, якщо він має від цього прибуток, поставити реаль­ний товар під ф’ ючерсний контракт або продати реальний товар на спото­вому ринку і одночасно ліквідувати коротку ф’ючерсну позицію шляхом укладання оберненої офсетної угоди.

Більшість зернових культур, які вирощують фермери, на шляху до кінцевого споживача проходить через елеватор. Оскільки про купівлю врожаю можна домовитися наперед, елеватор купує зерно одразу або бере його від фермера на зберігання до майбутнього продажу. Коли право власності на товар переходить до елеватора, він бере на себе всі ризики від зміни цін.

Елеватори також можуть хеджувати свою закупівлю зерна через про­даж його кінцевим споживачам з поставкою у майбутньому. Таке хеджу- вання можливе завдяки тому, що ціна на зерно погоджується на момент укладання контракту. Це суттєво зменшує фінансові втрати елеватора від випадкових коливань цін. У контракті на поставку в майбутньому (форвард) визначаються умови продажу та термін поставки, що може коливатися від п’яти днів до кількох місяців.

Форвардні угоди можна здійснювати на умовах ФОБ згідно з “Incoterms 2000” та “Прибуття до ...” (до визначеного періоду або місця призначення). Хеджування реальних закупівель можливе шляхом про­дажу ф’ючерсних контрактів на суму, еквівалентну сумі форвардних угод. Такий хедж застосовується лише на найближчі періоди, оскільки поставка проводитиметься за найближчою спотовою ціною.

Приклад 19.6.

У жовтні торговий агент державного елеватора купує 4G GGG бушелів соєвих бобів. Він погоджує ціну поставки, яка разом з транспортними й страховими витратами наближається до спотової ціни 705 0/за бушель.

Одночасно фінансист елеватора, бажаючи захистити запаси зерна, продає S лис­топадових ф’ючерсів на 40 000 бушелів по 70S 0/за бушель.

Тепер для елеватора немає різниці, як змінюватиметься ціна (зростати чи зни­жуватися), оскільки втрати на одному ринку компенсуються виграшем на іншому.

У листопаді торговий агент продає соєві боби в Чикаго за існуючою на той момент спотовою ціною 700 0/за бушель (знизилася на 5 0/за бушель). Ф’ючерсна ціна також знизилася на 5 0/за бушель, і фінансист отримує аналогічний виграш, закриваючи ф’ючерсну позицію.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 305 306 307 308 309 310311 312 313 314 315  ... 384