Банківське безпекознавство

Для прийняття локальних актів використовуються також реко­мендаційні норми, за допомогою яких держава пропонує сторонам самим урегулювати певні відносини. Ці норми для сторін не є обов’язковими.

Істотна роль у нормативно-правовому регулюванні фінансового механізму належить фінансовому праву.

«Фінансове право — це сукупність правових норм, що регулюють процес мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих грошових ресурсів з метою забезпечення використання завдань і функцій держави та інших економічних суб’єктів. Фінансове право регулює відносини, пов’язані з певними повноваженнями управ­лінської сфери, а також бюджетний процес, процес кредитування й валютну систему, інститут страхування і податкову систему» [102, с. 180].

Предмет фінансового права становлять суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності.

Основою фінансового законодавства є Конституція України (додаток В.1), у якій широко регламентована організаційна та фінансова діяльність. У статтях 85, 95, 96 Конституції передбачено, що лише Верховна Рада України має повноваження затверджувати Державний бюджет і вносити зміни до нього, контролювати його виконання, призначати та звільняти половину складу Ради НБУ. Іншу половину — Президент України (ст.106).

Згідно із Конституцією, бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіальними громадянами. Закон про Державний бюджет визначає будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове направлення цих видатків.

Участь Кабінету Міністрів, Рахункової палати і Національного банку України у фінансовій діяльності закріплена в статтях 96-98, 99, 100, 116, 143 Конституції України. Ними також визначається національна грошова одиниця; закріплюється за Кабінетом Міністрів України проведення фінансової, цінової, інвестиційної політики; участь органів місцевого самоврядування, територіальних громад у проведенні фінансової діяльності.

Правовим аспектам фінансової діяльності та її безпеці належне місце відведено в інших законодавчих актах. Умовно всі закони, що регулюють фінансові відносини, можна поділити на такі групи: бюджетні; податкові; грошово-кредитні; страхові; валютні; з обігу цінних паперів. Окрема група законів стосується як функціонування банківської системи, так і захисту безпеки БСУ (додатки В.3).

У попередній командно-адміністративній системі України діяв інший фінансовий механізм. Але фінансові категорії (фінанси, кредит, податок, гроші тощо), як і в ринкових умовах, мали інше навантаження, про­диктоване плановою економікою.

Україна після адміністративної системи будує ринкові відносини, не маючи в цьому досвіду. Це позначається на правовому забезпеченні фінансового механізму, а також на нормативному та інформаційному забезпеченні. Юридично-правова база ще відстає в розвитку від транс­формаційних процесів, зумовлених новими ринковими відносинами. А тому в Україні протягом перших років становлення її державності було зроблено чимало помилок. Правове забезпечення БСУ і сама система мають бути більш динамічними і прозорими.

До недоліків правового забезпечення БСУ цього періоду можна віднести: безсистемність законодавства; неоднакову визначеність термінів; відсутність уніфікації викладення; невідповідність законодавства окремим сферам життя; неналежний рівень культури застосування права.

Елементами правового забезпечення БСУ є: закони України; укази Президента України; постанови Верховної Ради; постанови Кабінету Міністрів; накази міністерства фінансів; постанови Національного банку; статути юридичних осіб; договори між суб’єктами кредитно-грошових стосунків.

Умовою успішного функціонування БСУ є прогресивні фінансово- правові норми. ФПН — «це обов’язкові розпорядження державних органів з приводу мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів, виражені в категоричній формі і забезпечені примусовою силою закону. Фінансово-правові норми визначені на підставі законодавчих актів. Вони мають обов’язковий, імперативний характер. Ці норми за змістом визначають характер фінансової діяльності, її методи та прийоми» [102, с.193].

 

« Содержание


 ...  159  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я