На ефективність управління БСУ впливає безліч факторів, найважливішими із яких науковці визначають такі: « 1) об’єктивний стан і тенденції розвитку національної економіки; 2) економічна, бюджетно- фінансова і грошово-кредитна політика держави; 3) ступінь самостійності Національного банку України; 4) об’єктивний стан і тенденції розвитку грошового господарства країни, стійкість національної грошової одиниці; 5) якість цивільного і карного законодавства, а також практика їхнього застосування; 6) рівень правопорядку в суспільстві, економіці, банківській сфері; 7) якість банківського законодавства і практика його використання; 8) рівень монополізації в банківському секторі; 9) якість підзаконних нормативних актів численних державних органів управління; 10) якість нормативних актів Національного банку України і його стосунків з комерційними банками» [161, с. 108].
Управління банками є досить динамічним, оскільки охоплює різні процеси і відносини, операції, угоди, які постійно змінюються. Особливе місце у системі забезпечення функціонування БСУ посідає фінансовий контроль, тобто контроль державних та громадських органів за дотриманням фінансово-банківського законодавства.
За адміністративно-командної системи ФК проводився переважно з боку держави. В сучасних ринкових умовах має бути сформовано три незалежні одна від одної гілки фінансового контролю: система державного контролю; система фінансового контролю місцевого самоврядування (або муніципальна); незалежна система фінансового контролю (громадська).
Державний фінансовий контроль поділяється на загальний і спеціалізований. Загальний державний фінансовий контроль провадять Президент України; Верховна Рада України (її комітети, народні депутати); Кабінет Міністрів України; Національний банк України; Міністерство фінансів України; Прокуратура України; Міністерство внутрішніх справ; Служба безпеки України; місцеві державні адміністрації.
спеціалізований державний ФК поділяється на: позавідомчий і відомчий. Позавідомчий контроль включає в себе парламентський і урядовий, охоплюючи суб’єкти господарювання незалежно від форми власності. Парламентський контроль провадить Рахункова палата, а урядовий — Державна контрольно-ревізійна служба в Україні, Державна податкова служба в Україні, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна України, Державні позабюджетні фонди.
Відомчий спеціалізований державний фінансовий контроль проводять контрольно-ревізійні підрозділи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади тільки у підпорядкованих міністерствам і відомствам структурах.
Нове явище у державах з розвинутою ринковою економікою — аудиторський ФК. В Україні він з’явився в кінці 80-х років, коли з переходом до ринкової системи організації економіки і появи різних комерційних структур різко зросли вимоги до їх фінансової надійності і об’єктивності при оцінці їх фінансового стану. Аудиторський ФК проводять як окремі фізичні особи, зареєстровані як підприємці-аудитори, так і аудиторські фірми (в т.ч. іноземні).
«В Україні аудиторський фінансовий контроль перебуває у процесі розвитку. Він має зростати і вдосконалюватися в міру розвитку ринкових стосунків, підвищення кваліфікації працівників аудиторських служб і збільшення попиту на їх послуги з боку фірм приватного сектору з метою зниження фінансових ризиків.
Залежно від того, якими є взаємостосунки між суб’єктом і об’єктом контролю, виділено контроль зовнішній — тобто такий, коли суб’єкт і об’єкт при здійсненні контрольних функцій не належать до однієї системи, та внутрішній, що здійснюють підприємства, установи, організації за власною фінансовою діяльністю.
Залежно від ступеня охоплення об’єктів фінансовим контролем можна виокремити комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий»[102, с. 212—215].
» следующая страница »
1 ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168 ... 381