Право пройшло тривалий шлях розвитку. На різних етапах історії людства право регулювало певні галузі суспільних відносин, для яких ця форма нормативного регулювання залишається потрібною. До таких традиційних сфер впливу права відноситься організація фінансової справи, майнові, цивільні, трудові, фінансові відносини, застосування засобів кримінального і цивільного покарання, відправлення правосуддя.
Застосування права в цих сферах суспільних відносин має тривалу історію, сформовані засоби впливу і напрацьований інструментарій. Сформована система понять, правових конструкцій, правил повинні ґрунтуватися на глибинній закономірності відношень правової форми і змісту регульованих відносин.
Так, низка положень кримінального права (поняття злочину, покарання, види покарання, окремі склади злочинів), форми цивільного і кримінального процесу, інститути цивільного права (поняття права власності, правомочності власника, такі засоби охорони, як віндикація, окремі позови та інші) — усе це форми, що слугували на різних етапах розвитку приватного сектору суспільства, а тепер наповнюються новим змістом в Україні.
Є всі підстави сьогодні стверджувати, що до цього часу ще не склались адекватні форми, методи, прийоми правового регулювання діяльності БСУ через різницю економічних формацій, які пройшла за останні десятиліття Україна.
Зупинимося на деяких, найістотніших із них. На відміну від традиційних сфер правового регулювання, де основним джерелом права слугував закон, сфера кредитно-фінансових відносин регулюється актами управління. Одна з основних характеристик права — застосування рівної міри для всіх членів суспільства. Для зазначеної сфери правового регулювання характерна вузька диференціація критеріїв оцінки, засобів впливу. Норми права в традиційних сферах правового регулювання впливають далеко не на всі сторони проявів відносин, що регулюються, залишаючи таким чином місце для вибору того чи іншого варіанта поведінки. Інше становище у фінансовій сфері. Тут нормативні правові акти надмірно докладно регулюють деталі відносин, прагнучи охопити всі можливі варіанти ситуацій, що складаються в практиці.
Можливості права як засобу управління БСУ мають сприяти усвідомленню існуючих протиріч, їхньому розв’язанню, недопущенню переростання протиріч у конфлікт, що є одним з найважливіших аспектів соціальної цінності права. На всіх стадіях процесу правотворчості мають розкриватися вимоги об’єктивних законів розвитку, зокрема і протиріччя в суспільних відносинах, що вимагають правового урегулювання. Повинні встановлюватися і специфічні засоби впливу на розвиток таких відносин, які визначають ефективність застосування права.
Важливе значення в забезпеченні пізнання вимог об’єктивних законів і в їхньому використанні має реалізація права, у тому числі право- застосування. У правовій літературі останніх років цим проблемам надається велика увага.
Однак для цілей наукового дослідження потрібно чітко розмежовувати закон, як акт вищого органа державної влади, і нормативні акти, що видаються іншими органами державної влади й управління відповідно до їх компетенції.
У юридичній літературі неодноразово вказувалося на те, що закон становить основу всієї нормативно-правової системи. Принцип верховенства закону загальновизнаний. Закон дає можливість забезпечити єдність правового регулювання того чи іншого виду групи відносин. Установлена процедура його проходження, яка повинна забезпечувати детальний розгляд всіх аспектів відносин, виявлення можливих найближчих і віддалених наслідків того чи іншого варіанта рішення. Але закон не може бути ні єдиною, ні найбільш поширеною формою правового регулювання в сучасних умовах. Закон охоплює найважливіші сторони регламентованих відносин, але він не може враховувати окремі місцеві, галузеві, індивідуальні особливості й відмінності. Ці особливості враховуються в процесі застосування закону згідно із підзаконними нормативними актами, що видаються на різних рівнях управління.
» следующая страница »
1 ... 150 151 152 153 154 155156 157 158 159 160 ... 381