2. Інноваційним підприємствам дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
3. Інноваційні підприємства сплачують земельний податок за ставкою в розмірі 50 % від діючої ставки оподаткування.
4. Необхідні для виконання пріоритетного інноваційного проекту, яким передбачається випуск інноваційного продукту, щодо якого прийнята постанова КМУ про його особливу важливість, сировина, устаткування, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. При цьому номенклатура та обсяги ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною реєстрацією.
Перераховані пільги стосуються інноваційних підприємств, у яких частка інноваційної продукції складає не менше 70 % від загальної кількості продукції або ж тих, що реалізують інноваційні проекти, внесені у Державний реєстр інноваційних проектів. Це створює фундамент для технологічного прориву, оскільки підтримка, як правило, надається базисним інноваціям, тобто має точковий характер. Однак більшість підприємств впроваджують інновації в ході систематичного вдосконалення своєї діяльності, паралельно із виготовленням основної продукції, життєвий цикл якої ще продовжується. Як правило, нова продукція на початку свого життєвого циклу не може займати 70 % від загального випуску, а по мірі розгортання її виробництва у наступні роки вона перестає бути новою. Отже, під дію вказаних пільг не підпадає багато аспектів інноваційної діяльності підприємств, що свідчить про необхідність подальшого вдосконалення системи методів регулювання інноваційної діяльності в Україні.
Більшість науковців підкреслюють, що надавати перевагу необхідно непрямим методам регулювання інноваційної діяльності, які мають стимулюючий характер [6; 8; 11; 16; 57; 60]. На нашу думку, цей висновок є правомірним, оскільки саме непрямі методи регулювання економічної поведінки суб’єкта господарювання дають змогу виключити суб’єктивні чинники, що впливають на прийняття регулятивних рішень і усунути (не допустити) випадки зловживання службовим становищем осіб, що приймають відповідні рішення.
Певна частина науковців, що досліджують вплив непрямих методів управління інноваційними процесами на рівні держави, зосереджуються на розробленні рекомендацій щодо визначення тих проектів, на які можуть встановлюватися податкові пільги та їх диференціювання. Такого підходу дотримується, зокрема П. Бистрий [8]. На його думку, з якою можна погодитись, податкові пільги доцільно надавати тільки тим інноваційним проектам, чия рентабельність не нижче кращої рентабельності в галузі, а продукція має високу конкуренто- здатність як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Такий підхід є обгрунтованим, оскільки його ігнорування може призвести до того, що підтримку одержать малоефективні проекти, які невиправдано відвернуть на себе частину матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Це не тільки спричинить зменшення надходжень у бюджет, але і не сприятиме досягненню основної мети активізації інноваційної діяльності в країні - економічному зростанню.
Визначаючи можливість встановлення податкових пільг на інноваційні проекти, П. Бистрий пропонує ввести їх диференційоване оподатковування, за якого рівень оподаткування буде залежати від науково-технічного потенціалу проекту, що в свою чергу визначається ступенем наукової новизни (радикальності) розробок, покладених в основу інноваційних проектів і ступенем впливу нововведення на проект. На наш погляд, запропонований П. Бистрим підхід заслуговує на увагу, однак суттєвим недоліком його є те, що він не вільний від елементів суб’єктивізму, оскільки автор пропонує використовувати для віднесення проекту до тієї чи іншої категорії оцінки експертів. Для усунення даного недоліку слід дуже виважено підходити до вибору групи експертів і бути впевненим у їх абсолютній неупередженості.
» следующая страница »
1 ... 95 96 97 98 99 100101 102 103 104 105 ... 241