1 г г |
|
Менеджмент |
|
підприємства |
__ ^ |
Формування стратегії |
|
виживання |
|
Гальмування інноваційних процесів, розвиток тіньової економіки
Так X |
|
Орієнтація діяльності на |
Топ-менеджер |
|
створення чи залучення інновацій |
Мотивація інноваційно- |
|
|
активної поведінки |
|
|
Пошук
способів
Рис. 2.4. Мотивація поведінки топ-менеджерів залежно від стимулюючих дій власника бізнесу і держави (органів влади)
Законодавчі органи влади:
Здійснення інституційних змін (внесення поправок до чинного законодавства)
Топ-менеджер
Мотивація
рентоорієнтованої
поведінки
Складові зовнішнього середовища (дії конкурентів, постачальників, споживачів, органів влади, норми чинного законодавства та ін..)
Залежно від переважання сили впливу кожної із груп, поведінка топ-менеджера, яка є переважно результатом вибору економічно раціонального рішення,
може бути різною. Передусім він оцінює запропоновану йому власником підприємства систему винагороди із умовами, в яких йому доведеться працювати (дії конкурентів і способи отримання ними конкурентних переваг, норми чинного законодавства, ресурсні можливості підприємства і їх здатність до створення конкурентних переваг, власні компетенції та ін.). Як правило, така оцінка цілком відповідає моделі Портера-Лоулера - якщо зусилля менеджера можуть принести реальні результати з огляду на умови, в яких доведеться працювати і це забезпечить вищу винагороду, розмір якої компенсує, на думку менеджера, докладені зусилля, то це спонукатиме його до розроблення стратегії розвитку. Якщо ж ні - то за низької валентності винагороди переважатиме рентоорієнтована поведінка, яка проявлятиметься тим більше, чим толерантнішим є інституційне середовище до проявів зловживання службовим становищем у корисливих цілях. Крім того, якщо розмір винагороди не залежатиме суттєво від поліпшення діяльності підприємства (що проявлятиметься у зростанні його ринкової вартості), топ-менеджером розглядатимуться переважно стратегічні альтернативи, націлені на збереження існуючих позицій (це фактично означає стратегію виживання, до якої схильні багато вітчизняних підприємств, про що йшлося раніше). Результатом переважання реноорієнтованої поведінки і реалізації стратегії виживання є гальмування темпів розвитку економіки, переведення певної її частини у “тінь”.
У разі суттєвої залежності винагороди топ-менеджера від результатів діяльності керованого ним підприємства він буде більшою мірою вмотивований до інноваційно-активної поведінки. Однак напрямок прикладення зусиль залежатиме від показників, якими характеризується ефективність діяльності підприємства і які прийматимуся у якості ключових при оцінюванні роботи топ-менеджера. Вибір цих показників великою мірою визначається преференціями власника(ків) бізнесу (до яких може відноситися і сам топ-менеджер). Вони сформувалися передусім під впливом інституційного середовища перехідного періоду, і здебільшого не націлені на зростання ринкової вартості підприємства, як це має місце у розвиненій ринковій економіці (така ситуація складається за відсутності розвиненого фондового ринку, коли вторинний продаж (купівля) акцій прозоро не відбувається і їх справжня ринкова ціна не встановлюється). За цих умов система стимулювання вищого менеджменту вибудовується залежно від його здатності забезпечувати власникам бізнесу доходи (і найчастіше через напівлегальні схеми). Це також спонукатиме топ-менеджера до опортуністичної поведінки, до розроблення стратегії виживання “де-юре”, хоча позалегальні процеси будуть розвиватися.
» следующая страница »
1 ... 99 100 101 102 103 104105 106 107 108 109 ... 241