Концепції інституціональної економічної теорії в управлінні розвитком соц-екон. систем

З одного боку, це стимулює довгостроковий розвиток підприємства, але з іншого - відсуває терміни, після яких може настати позитивний вплив податкових пільг на віддачу від вкладеного капіталу, що має критичне значення для інвесторів в умовах невизначеності економічного розвитку України. При цьому немає ніяких гарантій, що такий ефект буде досягнуто - вкладення коштів у розвиток науково- технічної бази ще не означає прямо-пропорційного збільшення прибутку. Крім того, для невеликих і середніх підприємств фінансування власної дослідницької діяльності може бути просто недоцільним.

На нашу думку, такі податкові пільги, хоча і мають позитивне значення, не можуть істотно підвищити привабливість вкладення інвесторами коштів в інно­ваційні проекти і значно вплинути на активізацію інноваційної діяльності в Україні.

Варто відзначити, що державна інноваційна політика України сформу­валася в досить короткий термін і вже з цієї причини не може бути досконалою, на що вказують і численні публікації вітчизняних науковців, які досліджують дану проблему [12; 13; 30; 47; 57; 60]. Деякі із них стверджують, що для економіки пострадянських країн слід використовувати такі інструменти управління інно­ваційною діяльністю, які б створювали організаційно-економічні умови для роз­витку венчурних механізмів освоєння нововведень, формували сприятливі умови для приватних капіталовкладень у сферу НДР і освоєння нових технологій, роз­ширювали можливості технологічних трансферів, забезпечували підвищення ін­новаційного потенціалу регіонів шляхом активізації наявних у них науково-тех­нічних ресурсів [47]. Незважаючи на усвідомлення зазначеними авторами важли­вості вказаних шляхів вирішення проблеми активізації інноваційної діяльності, вони не дають рекомендацій щодо конкретних інструментів впливу на поведінку ринкових суб’єктів, підкреслюючи лише, що перевагу слід надавати непрямим методам, зокрема, спеціальним податковим пільгам на прибуток, що отримується підприємствами. Такої ж думки дотримуються і інші дослідники. Зокрема, Н. Ше- любська, аналізуючи досвід країн з розвиненою ринковою економікою, наводить перелік найпоширеніших із них [63]. Це - можливість повного списання поточних некапітальних витрат на дослідження і розробки при визначенні розміру опо­датковуваної бази; можливість переносу термінів списання витрат на НДР на най­більш сприятливий для підприємства період; прискорена амортизація устатку­вання і будинків, що використовуються для проведення НДР; надання податкового кредиту, який дає змогу промисловим фірмам зменшувати вже нарахований по­даток на прибуток на величину, що рівна певному відсотку від понесених витрат на НДР і відсотку від їх приросту за визначений період; пільгове оподаткування дивідендів юридичних і фізичних осіб, отриманих за акціями інноваційних під­приємств; ув'язування пільг з урахуванням пріоритетності здійснюваних проектів; зниження ставок податку на прибуток на замовлені та спільні НДДКР; зменшення оподаткованого прибутку на суму вартості приладів та устаткування, що пере­даються ВНЗ; вирахування з оподаткованого прибутку внесків до благодійних фондів, діяльність яких пов’язана з фінансуванням інновацій та ін.

Деякі із інструментів стимулювання інноваційної діяльності через систему податкових пільг знайшли відображення у прийнятому в Україні законі “Про інноваційну діяльність”. Це такі податкові норми [42]:

1.                50 % податку на прибуток і 50 % податку на додану вартість зали­шається у розпорядженні підприємства за дотримання умов, що виконання інно­ваційного проекту розпочнеться не пізніше, ніж через півтора року від дати його державної реєстрації. Ці кошти мають зараховуватись на спеціальний рахунок і використовуватись винятково на фінансування інноваційної діяльності. Якщо ці кошти не використані протягом строку пільгового оподаткування і року після цього, вони підлягають зарахуванню до Державного бюджету України; однак піль­гове оподаткування реалізується за умови, що суб’єкт інноваційної діяльності про початок реалізації інноваційного проекту у місячний строк повідомляє відпо­відний орган Державної податкової адміністрації і по всіх господарських опе­раціях, пов'язаних з виконанням інноваційного проекту, веде окремий бухгал­терський облік.

 

« Содержание


 ...  99  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я