Зовсім іншим буде вектор мотивації вищого менеджменту, коли його винагорода безпосередньо залежатиме від ринкової вартості підприємства. Він буде вмотивований до інноваційно-активної поведінки, оскільки навіть в умовах становлення ринкових відносин ринкова вартість підприємства зростає не з огляду можливостей його власників здобувати конкурентні переваги через різного роду пільги, а завдяки зростанню виробничого та інноваційного потенціалу.
Проте однієї вмотивованості вищого менеджменту недостатньо. Здатність до інноваційної діяльності визначається ресурсними можливостями підприємства, які лежать як у площині кадровій, так і фінансовій. І якщо перша проблема вирішується через відповідну кадрову політику (в тому числі і розвитку персоналу), то вирішення другої (за умов нестачі власних коштів) залежить від умов отримання кредитів (плата за кредит, терміни погашення, гарантії надання та ін.). Високий ризик, що супроводжує впровадження нового, повинен певною мірою ком- пенсовуватися через встановлені законодавчо пільги (щодо кредитування, оподаткування чи страхування). За відсутності таких пільг у чинному законодавстві і при наявності критичної маси інноваційно-активних підприємців вони можуть бути пролобійовані у законодавчому органі і забезпечити відповідні преференції підпри- ємствам-інноваторам. Однак норми можуть бути змінені на користь інноваторів лише за умови появи критичної маси інноваційно-активних топ-менеджерів. А це стане можливим, коли в основу їх винагороди буде покладено показник, що безпосередньо відображає внесок менеджера у зміцнення ринкових позицій підприємства.
Проте проблема вмотивованості економічних агентів до інноваційної діяльності є значно ширшою, ніж видається на перший погляд. Ефективність інноваційної діяльності залежить не лише від мотиваційних преференцій вищого менеджменту підприємств. Хоча рішення про створення чи залучення інновацій у діяльність підприємства приймаються його вищим менеджментом, однак реалізація інновацій здійснюється за участю менеджерів усіх рівнів, а також і рядових робітників. Їх готовність до інноваційної діяльності і здатність виконувати нові види робіт впливає як на терміни реалізації інновацій, так і на їх конкурентоспроможність, обумовлюючи в кінцевому підсумку економічну вигідність інновацій. Крім того, налаштованість працівників підприємства на постійне вдосконалення своєї роботи, тобто на впровадження поліпшуючих новацій, дає змогу продовжити життєвий цикл базисних інновацій, що також підвищує віддачу від них.
Для визначення точок прикладення зусиль і акцентів у стимулюванні інноваційної діяльності на всіх рівнях управління можна скористатися моделлю здійснення організаційних змін [33, с. 533-538]. Вона відображає взаємопов’язаність дій вищого керівництва, спрямованих на вирішення проблеми, обумовленої змінами у зовнішньому середовищі, і наступними кроками середньої та низової ланок менеджменту у напрямку реалізації задуманого. Її схема, адаптована нами з урахуванням завдань дослідження, наведена на рис. 2.5.
Наведена модель може бути використана як основа для розроблення мотиваційного механізму інноваційної діяльності підприємства. Для цього насамперед охарактеризуємо її етапи.
Етап 1. Тиск і спонукання до дій. Під впливом змін у зовнішньому середовищі організація (підприємство) втрачає можливості отримувати доходи, які задовольняють її власників, що служитиме причиною відповідного зниження доходів топ-менеджера або навіть його звільнення. Усвідомлюючи це, він прагне усунути проблему - знайти шляхи підвищення рівня доходності. В умовах досконалої конкуренції це здебільшого вимагає впровадження новацій. Це можливо за умов, коли законодавчо-правове поле, яке є елементом середовища господарювання, не окреслює більш вигідних засобів підвищення ефективності, ніж ті, що лежать у сфері інноваційної діяльності. Таким чином, першим кроком на шляху інноваційного розвитку має стати чітке усвідомлення керівників компанії, що зростання їх доходів знаходиться у прямій залежності від ефективності діяльності керованого ними підприємства, що в свою чергу залежить від його здатності створювати та реалізовувати інновації.
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 241