Для закономірностей трансформаційних процесів в Україні, розвитку економічної злочинності в ній характерним є те, що економічна злочинність серед державних чиновників є генератором, головною рушійною силою криміналізації господарського механізму суспільства. Дослідження показують, що функціонування економічної корпоративної злочинності у власному автономному режимі не є закономірним явищем для України.
Набагато типовішим є те, що процес еволюції бюрократії в цих умовах має на меті захоплення новітніх важелів економічної влади у суспільстві. Це стає можливим лише в умовах об’єктивно існуючого або штучно створеного вакууму реальної соціальної протидії та контролю поширення економічної злочинності, в тому числі адекватного законодавчого захисту інтересів суспільства.
Перерозподіл економічної влади на користь колишньої партноменк- латури та нинішньої апаратної верхівки через механізми державних економічних інституцій об’єктивно спираються на процеси криміналізації сфери приватизації, лібералізації ціноутворення й утворення надпотужної паразитичної сфери прикордонної економіки, послаблення контролю держави над експортно-імпортними операціями і тотальну тінізацію зовнішньоекономічної сфери, ліквідацію державної монополії на виробництво та реалізацію спиртних напоїв, тютюнових виробів, операцій зі стратегічними матеріалами, тіньові схеми з паливно-енергетичними ресурсами тощо. Процеси кримінального накопичення капіталу в руках старої та нової бюрократії стимулюють розвиток загального кримінального середовища в економічній сфері, інтеграції економічної злочинності серед держапарату з загальнокримінальною злочинністю, корупцією і т.ін. Саме у зв’язку з даною закономірністю — лідерством економічної злочинності чиновництва в економічних інституціях держави над корпоративною економічною злочинністю — і формується унікальна структура економіки, яка живиться інфляцією, нееквівалентним обміном результатів праці між суб’єктами ринкових відносин, розквітом корупції, олігархізацією та криміналізацією господарських відносин і домінуванням абсолютної неповаги до закону. «Саме цим і можна пояснити те, що економіка України за часів радикальної трансформації стала ще менш контрольованою і набула ще більш фіктивного характеру. Про це незаперечно свідчать і показники масштабного спаду обсягів матеріального виробництва, і гіперт- рофована зміна його структури, і економічно неможливе за нормальних ринкових умов збільшення рівня питомої ваги готівкової маси у структурі грошового обігу, і зростання фіктивної складової суспільного капіталу за умов стагнації її виробничої складової, і перетворення функціонального капіталу в особисте майно (нерухомість, валюту, предмети розкоші, антикваріат, коштовності тощо). Про наведене також свідчить масова втеча «гарячих» грошей за кордон...»
Класичним прикладом економічної злочинності серед управлінців державних економічних інституцій та рівня загрози, яку вони несуть, є кримінальна справа проти колишнього першого заступника голови Національного банку України В. Бондаря. Йому було пред’явлено звинувачення по фактах зловживання службовим становищем при розпорядженні валютними коштами банку у 1997—1998 роках. Внаслідок укладення ним у 1997 році угоди від імені НБУ з банком Credit Suriss First Boston (Кіпр) про перерахування частини депозитів у валюті НБУ (75 млн. дол.) на рахунки цього банку, які згодом осіли в офшорних банках і в Україну не повернулися, державі було завдано збитків на суму 5 млн. дол.
Економічна злочинність серед менеджменту державних економічних інститутів виявляється у таких небезпечних кримінальних проявах:
• фінансових зловживань з валютними цінностями держави з метою особистого збагачення;
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 350