7. Суспільно-економічні детермінанти розвитку організованоїекономічноїзлочинності
Подальший аналіз найбільш суспільно небезпечних зон тіньової економіки потребує дослідження рівня організації управління ними. Ті особливі «можливості» щодо значного підвищення ефективності протиправної діяльності, протидії засобам суспільного контролю і захисту, які з’явилися у криміналітету в сучасних умовах, відбивають загальні закономірності подальшої руйнації системи державного управління в умовах глибокої системної кризи, його архаїзації, діалектичного «повернення» до стану втрати багатьох сучасних функцій офіційної влади, у тому числі і силових. Основною ланкою кримінальної діяльності, яка в змозі активно вишукувати нові резерви підвищення рівня шкоди суспільству, є її управління.
Потрібно звернути увагу на те, що організована злочинність стає соціально значимим фактором лише за умови набуття нею власного економічного підґрунтя, яке формується на основі одержання можливостей видобування постійних доходів як у сфері кримінальних промислів (за рахунок забороненої економічної діяльності), так і в легальній економіці за рахунок використання дозволених форм підприємницької діяльності. Останнє особливо є характерним для соціально-економічної ситуації в Україні, як і для країн СНД в цілому, де проникнення організованої злочинності у легальний економічний та фінансовий сектор вже відбулося, тоді як для розвинутих країн Заходу подібна інфільтрація не є закономірною для сучасного стану розвитку і лише прогнозується фахівцями на майбутнє як стохастичне явище
.
На сучасному етапі свого розвитку мета організованої злочинності полягає в отриманні надприбутків, монополізації певних сфер господарської діяльності, виштовхуванні з них конкурентів чи підпорядкуванні їх своїм цілям, досягненні необхідних державно-владних повноважень, в тому числі і силових функцій, забезпеченні кланових інтересів, які можуть мати релігійний, національний, професійний вимір. Для досягнення необхідного результату вона вдається до різного роду забезпечення, починаючи від легальних видів діяльності, в тому числі політичного лобізму, корупції аж до скоєння вбивств та терористичних актів. Будь-яка сучасна класифікація видів злочинної діяльності, особливо у сфері економіки, дуже часто пов’язується, спирається як на базис — на організовану злочинну діяльність, яка практично стала фоновим явищем у сучасній злочинності, що дало підстави деяким авторам взагалі виступити проти спеціального виділення будь-яких видів організованої злочинності
. Однак наявність системоутворюючої ролі організованої злочинності на даному етапі розвитку соціальної девіації і охоплення нею багатьох видів традиційної та економічної злочинності не знімає, а навпаки, підсилює необхідність дослідження цього складного соціально-економічного явища та його кваліфікації. Для нас важливо тут вказати на необхідність вивчення його сегмента — організованої економічної злочинності.
Дослідження даного соціально-економічного, правового феномена перебуває на перетині двох взаємозв’язаних явищ — організованої та економічної злочинності. Вже ця зовнішня складність, комбінантність організованої економічної злочинності, помножена на значні національні особливості детермінації її розвитку та плюралізм методології дослідження, обумовили множину точок зору на закономірності її виникнення та посилення.
Одні автори вважають організовану злочинність більш широким явищем, яке включає як злочини у сфері економіки, сфері традиційних кримінальних промислів — нарко- і порнобізнес, проституцію, рекет тощо, так і загальнокримінальні (традиційні) види злочинності
. Тиші вважають, що організована злочинність у будь-яких своїх проявах є насамперед злочинним бізнесом, в основі якого лежать економічні фактори
» следующая страница »
1 ... 82 83 84 85 86 8788 89 90 91 92 ... 350