Було б нонсенсом, якби величина вартості товару визначалась саме індивідуальним робочим часом, бо тоді в кращому становищі опинився б той, далеко не кращий виробник, чиї витрати були б більшими, ніж витрати виробника сумлінного та більш умілого. В той же час на ринку всі товари одних і тих же параметрів, видів повинні мати рівну вартість, хоч на кожний з них і витрачена різна кількість індивідуального робочого часу. Тому величина вартості товарів має визначитись не індивідуальними, а суспільно необхідними витратами праці, суспільно необхідним робочим часом.
Такі, суспільно необхідні витрати робочого часу, як доведено на практиці, формуються в суспільно нормальних умовах виробництва за наявності середнього рівня умілості працівників, продуктивності та інтенсивності їхньої праці. Як правило, суспільно нормальні умови виробництва мають місце на тих підприємствах, які виробляють основну масу товарів даного виду.
Величина вартості товарів не є величина постійна, раз і назавжди визначена. Вона постійно змінюється, і рішучий вплив на неї чинить, насамперед, продуктивність праці—її ефективність, плідність, яка вимірюється кількістю споживчих вартостей, вироблених за певний проміжок часу (зростає кількість виробів — зменшується вартість одного виробу).
В свою чергу, продуктивність праці залежить від багатьох чинників, а саме від: 1) ступеня умілості працівника, його досвіду; 2) рівня розвитку науки та техніки, їх технологічного забезпечення; 3) суспільної комбінації виробничого процесу (ступеня спеціалізації та кооперації виробництва, його обсягів); 4) природних умов, в яких здійснюється процес виробництва.
Оскільки підвищення продуктивності праці веде до зниження вартості одиниці продукції, то ця обставина відіграє вирішальну роль у конкурентній боротьбі товаровиробників однорідних товарів (т.з. “внутрігалузевої конкуренції”) : перемагає той, хто досяг вищої продуктивності праці, яка дозволяє йому (за рівних інших умов) знижувати вартість одиниці продукції, що робить її більш конкурентоспроможною. Отже, продуктивність праці відбиває, передусім, ефективність живої праці працівника.
Крім того, на вартість продукції впливає також інтенсивність праці (її напруженість), яка вимірюється витратами людської енергії за одиницю часу: більш інтенсивна праця створює більшу кількість споживчих вартостей, але вартість однієї одиниці продукції не змінюється, бо більш інтенсивна праця працівника вимагає відшкодування і поновлення додаткових витрат енергії. Лише у тому разі, коли у суспільстві зростають вимоги до рівня інтенсивності праці, це не супроводжується її додатковою оплатою, то за своїми економічними наслідками інтенсивність праці буде такою ж, як і продуктивність : приведе до зниження вартості одиниці продукції.
Слід також мати на увазі, що на величину вартості товарів впливає і ступінь складності праці (рівень кваліфікації працівника), бо, звичайно, більш кваліфікована праця створює більшу кількість виробів за одиницю часу, вона є більш продуктивною. Зведення складної праці до простої відбувається стихійно в процесі обміну товарів на ринку. При цьому за основу береться суспільно необхідна кількість простої (некваліфікованої) праці.
Як бачимо, вартість товару—категорія складна, багатопланова, динамічна і відіграє надзвичайно велику роль у процесі становлення та функціонування товарної форми господарства. Тому доцільно з’ясувати як теоретичні аспекти визначення вартості, які пропонувались і пропонуються економічною наукою, так і визначити їх вплив на практику ціноутворення.
» следующая страница »
1 ... 42 43 44 45 46 4748 49 50 51 52 ... 384