3. Товар - основний елемент товарного господарства. Характеристика праці, що створює товар
Звичайно, і товар, і продукт, вироблений в умовах натурального господарства, мають деякі спільні риси: по-перше, вони є результатом праці виробника, а по-друге — мають корисність, тобто здатність задовольняти ту чи іншу потребу людини — їх споживача. Проте на цьому їх спільність і закінчується, бо якщо продукт виготовляється для задоволення власних потреб виробника та членів його родини, то товар апріорі (заздалегідь) — для задоволення потреб інших виробників, інших членів суспільства, тобто товар повинен мати суспільну споживчу корисність (споживчу вартість) і перехід товару від виробника до споживача має здійснитися в процесі обміну на ринку шляхом купівлі-продажу. Інакше кажучи, товарне виробництво — це виробництво продуктів для обміну на ринку шляхом продажу: товар тут виступає провідним елементом даної, товарної форми суспільного виробництва. Звідси можна зробити висновок, що товару притаманні дві властивості: по-перше, задовольняти будь-яку суспільну потребу людей — бути суспільною споживчою вартістю (інакше його ніхто не купить), а по-друге, бути річчю, яка здатна обмінюватись на іншу річ. При цьому не має значення, які саме суспільні потреби людини задовольняє та чи інша суспільна споживча вартість товару, особисті (фізіологічні, духовні, етичні тощо) чи в як засіб виробництва (верстати, сировина, паливо, інструменти тощо), які використовуються людиною не прямо, а опосередковано, в процесі виготовлення ним інших товарів.
При цьому слід мати на увазі, що категорія “споживча вартість” може розглядатись з різних сторін.
По-перше, як складова частина, носій матеріального багатства людства незалежно від того чи іншого суспільного ладу. Справді, існування людства неможливе без наявності корисних речей, споживчих вартостей, які йому вкрай необхідні для задоволення різноманітних потреб. Деяку частину цих речей люди отримують безпосередньо від природи в готовому вигляді, проте основна їх маса є результатом суспільного виробництва і в міру його вдосконалення одні споживчі вартості зникають, з’являються інші. Так, давно минули ті часи, коли кам’яне вугілля, газ, нафта, деревина використовувались лише як паливо, нині вони — основна сировина для хімічної промисловості, яка виробляє з них десятки тисяч найменувань різних споживчих вартостей.
По-друге, споживча вартість може розглядатись як річ, що має певні фізи- ко-хімічні властивості. У цьому випадку разі—об’єкт вивчення спеціальної науки —товарознавства, науки, що з’ясовує певні корисні якості речей, які здатні задовольнити потреби людей.
По-третє, споживча вартість може розглядатись як категорія економічна, як носій певних суспільних відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва, обміну та споживання цих споживчих вартостей. В даному разі споживча вартість — предмет вивчення економічної теорії. Виявляється, що споживча вартість як економічна категорія є носієм мінової вартості, а саме здатності одних товарів обмінюватись у певних кількісних пропорціях на інші товари. Звичайно, як споживчі вартості товари не можуть бути об’єктом для порівняння (не можна, наприклад, порівняти шкарпетки та черевики), бо вони мають задовольняти різні потреби людей, проте завжди їх можна обміняти в певному кількісному співвідношенні (наприклад, одну пару черевиків на 30 пар шкарпеток, чи костюм на 5 пар черевиків). Це кількісне співвідношення—пропорція, в якій одна споживча вартість обмінюється на іншу, розглядається економічною теорією як окрема економічна категорія — мінова вартість товару. Оскільки один і той же товар може обмінюватись в різних пропорціях на інші товари, це доводить ту обставину, що даний товар має не одну, а багато мінових вартостей, і при цьому мінові вартості можуть заміщувати одна одну, що свідчить про те, що вони рівновеликі. Звідси випливає, що різні мінові вартості одного товару відбивають дещо однакове, що містить кожна з них. Так економічна теорія доводить, що: 1) цим “дещо” — однаковою субстанцією, що лежить в основі обміну однієї споживчої вартості (в певних пропорціях) на іншу є вартість товару; 2) мінова вартість взагалі є способом, формою вираження вартості.
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 384