4. Теорії вартості : зміст, підхід до визначення величини вартості
Загальновизнано, що вартість є однією з фундаментальних категорій економічної теорії, вихідним пунктом відмінностей в концепціях різних економічних шкіл, а також предметом найгостріших дискусій.
Ще Д. Рікардо відзначав : “ніщо не породило так багато помилок і розбіжностей у цій (економічній) науці, як саме невизначеність понять, які пов’язувались з словом “вартість”.
Пріоритет постановки проблеми з’ясування сутності вартості належить видатному мислителю Древньої Греції Арістотелю. Спостерігаючи процес обміну, він дійшов до геніального для свого часу висновку : якщо один товар обмінюється на інший, то це означає лише єдине — вони рівні. Проте Арістотель не зміг пояснити, що лежить в основі такої рівності товарів.
Перед економічною наукою постало завдання дати відповідь на це запитання. На жаль, ні епоха рабовласництва, ні середньовіччя майже нічого не додали в цьому відношенні, і це цілком зрозуміло, бо то були часи повного панування натурального господарства, коли обмін продуктів як товарів мав спорадичний характер. Наприклад, школа меркантилістів (Антуан де Монкретьєн, Томас Мен та ін.) виходила з того, що мірилом багатства є золото, і це багатство виникає і примножується в сфері торгівлі. В свою чергу, школа фізіократів (засновник — Франсуа Кене) доводила, що джерелом зростання багатства суспільства є природа, земля, а звідси єдиною продуктивною галуззю є сільське господарство, а промисловість розглядалась як галузь “безплідна”.
Засновником першої, справді наукової теорії — трудової теорії вартості — став англійський економіст У. Петті (1623-1687 рр.), який довів, що в основі вартості товару—витрати людської праці. Подальший внесок в розвиток цієї теорії зробили також англійські економісти А.Сміт (1723-1790 рр.) та Д. Рікар- до (1772-1823 рр.). Так, А.Сміт уже не задовольнився загальним поняттям, що джерелом вартості є витрати праці працівника, що створює товар, а вважав, що вартість товару складається з доходів, які приносять капітал (прибуток), земля (ренту) і праця (зарплату). Довершив розробку трудової теорії вартості К. Маркс (1818-1883 рр.), який в І томі основної праці свого життя “Капіталі” (1867 р.) дав глибокий аналіз праці, що створює товар, і її двоїстого характеру.
Основні положення трудової теорії вартості вже викладені нами вище. Нагадаємо, що вони зводяться до такого:
1) товари можуть прирівнюватись один до одного, тому вони створюються суспільною (абстрактною за своїм змістом) працею; 2) мірилом абстрактної праці є вартість; 3) вартість праці взагалі, праці як витрат енергії — фізичної, розумової є робочий час працівника; 4) праця, що створює товар, розрізняється залежно від її якості та складності (проста — некваліфікована і складна — кваліфікована), складна праця—це зведена в певну ступінь проста праця і вона створює більшу вартість; 5) вартість товару визначається не індивідуальним робочим часом працівника, а суспільно необхідним, який складається в суспільно нормальних умовах виробництва.
Наступні теорії вартості — теорії трьох факторів виробництва та витрат виробництва — слід розглядати не як самостійні, а як похідні від трудової
теорії вартості, бо, якщо в основі першої — вже згадані три фактори (капітал, земля і праця), то друга являє собою синтезуючий різновид : тут величина витрат, що мали місце в процесі виробництва товару, пов’язується з окремими елементами витрат (матеріальними, трудовими, фінансовими ресурсами).
Теорія попиту і пропозиції також тісно пов’язана з попередніми тому, що її прихильники не відкидаючи трудову теорію вартості, прагнуть з’ясувати вплив на величину вартості товару (а через вартість і на ціну) таких провідних факторів ринкового механізму як попит і пропозиція. Тим самим формування вартості товару не обмежується сферою виробництва, а доповнюється сферою обігу, що дозволяє розширити коло чинників, які впливають на цей процес.
» следующая страница »
1 ... 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 ... 384