59
організована; 4) потребує від працівника певних знань, професійних навичок та досвіду їх використання; 5) повинна бути втілена в конкретному результаті — виготовленні споживчої вартості належної якості. Зазначені риси, взяті разом, визначають, ідентифікують той чи інший вид конкретної праці.
Наскільки різноманітні споживчі вартості, покликані задовольняти потреби людей, настільки різноманітні і види конкретної праці. Ці види конкретної праці, а також споживчої вартості, що створюються ними, не слід розглядати як щось постійне: в міру розвитку продуктивних сил суспільства, зростання потреб людини з’являються нові види конкретної праці, нові споживчі вартості, а попередні відмирають.
Також не слід вважати, що конкретна праця — єдине джерело споживчої вартості, матеріального багатства суспільства, бо людина постійно використовує предмети природи, пристосовуючи їх для задоволення власних і суспільних потреб. Безперечно правий У. Петті (1623-1687 рр.), один із творців класичної політекономії, коли стверджує що праця — батько багатства, а земля (природа)
— його мати.
Очевидно, що не можливо порівняти, зіставити різні споживчі вартості, а також різні види конкретної праці, які створюють ці споживчі вартості, тому що конкретна праця якісно різнорідна та незіставна. Проте, як уже зазначалось, праця товаровиробників, незалежно від конкретної форми її здійснення, має загальне начало — це витрати людської праці взагалі, які здійснюються в процесі використання робочої сили (енергії м’язів, мозку, нервів тощо).
Ці витрати праці можна виміряти за певний відтинок (годину, робочий день, робочий тиждень і т.д.), використовуючи такий показник, як витрати людської енергії в калоріях та враховуючи інтенсивність праці, тобто її напруженість.
Отже, абстрактна праця (витрати людської робочої сили взагалі), яка є джерелом виготовлення певного товару, що надає можливість зіставити його з іншими товарами, створює вартість товару. При цьому слід мати на увазі, що абстрактна праця—це не просто витрати енергії людини, а історично визначена форма суспільної праці, економічна категорія притаманна товарному виробництву. Витрати праці у фізіологічному розумінні стають абстрактною працею тоді, коли виробники, починаючи зі стадії підготовки виробництва певного товару і далі протягом всього процесу виробництва, дбають про величину всіх видів ресурсів, витрачених у процесі виробництва, бо якщо ці витрати не будуть визнані суспільством як необхідні (товар не буде реалізовано на ринку), то вони не зможуть їх відшкодувати і поновити виробництво. Це відбувається в умовах суспільного поділу праці, економічної уособленості (відокремленості) виробників, коли продукти виробляються для обміну шляхом купівлі-прода- жу, тобто за наявності такої форми господарювання як товарна. Натуральна форма господарювання не передбачає вищезазначених умов, і тому там праця
60
кожного виробника не набуває двоїстого характеру, не є часткою суспільної праці, а виступає як праця індивідуальна, спрямована на виготовлення продуктів для власних потреб.
Інакше кажучи, загальною властивістю всіх товарів є те, що в них містяться певні частки уречевленої в них абстрактної праці. Звідси висновок, що абстрактна праця — єдине джерело і субстанція вартості і проявитись вартість може лише в процесі обміну через мінову вартість, бо саме в процесі обміну з’ясовується, що товаровиробники працювали один на одного, що праця кожного з них — частка сукупної суспільної праці. Ось чому абстрактна праця, що знайшла відбиток у величині вартості кожного товару визначає економічні відносини між товаровиробниками, тобто є економічною категорією саме товарного господарства.
Для визначення величини вартості, підходу до її обчислення важливо з’ясувати, які саме витрати абстрактної праці мають бути покладені в її основу. Очевидно, що окремі товаровиробники, підприємства (фірми) витрачають на виготовлення одного й того ж товару різну кількість робочого часу. Отже, робочий час, який витрачається в процесі виробництва певного товару окремим виробником, це — індивідуальний робочий час.
» следующая страница »
1 ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51 ... 384