444
На відміну від ренти чи позичкового процента, підприємницький прибуток є величиною дуже мінливою, важкопередбачуваною і індивідуально дуже різною, навіть для підприємців однієї галузі виробництва. Володарі приблизно однакового за розміром капіталу, втіленого у функціонуючі засоби виробництва, підраховуючи наприкінці року свої прибутки, можуть отримати прямо протилежні результати—хтось отримає надприбутки (значно вищі ніж можна втримати у вигляді ренти чи процента), а хтось зазнає таких втрат, що повинен буде визнати себе банкрутом. Така розбіжність у величині доходів власників виробничого капіталу примушує економістів розрізняти такі поняття як нормальний прибуток та економічний (чистий) прибуток.
Поняття нормального прибутку пов’язують із середньою прибутковістю для даної галузі або народного господарства в цілому. При цьому нормальний прибуток окремого власника визначають множенням середньої норми прибутку на загальну величину функціонуючого капіталу. Нормальний прибуток розглядається як необхідна плата за утримання підприємця у повній галузі виробництва і включається до витрат виробництва.
Економічний (чистий) прибуток — це прибуток, отриманий понад нормальний, його одержують далеко не всі власники виробничого капіталу. Цей прибуток найчастіше трактують як винагороду за вдалі інновації та виправданий ризик у процесі виробничої діяльності. Окремим випадком прибутку, більшого за нормальний, є монопольний прибуток, пов’язаний із концентрацією економічної влади в руках монополіста і можливістю встановлення ним монопольно високих цін на свою продукцію. Підбиваючи підсумок сказаному, ще раз підкреслимо, що при всіх особливостях ренти, позичкового процента та підприємницького прибутку—все це лише різновиди доходів, отриманих шляхом реалізації права власності, і в цьому їх головна відмінність від заробітної плати як трудового доходу.
» следующая страница »
1 ... 342 343 344 345 346 347348 349 350 351 352 ... 384