Ретроспективний аналіз функціонування грошової системи Київської Русі та методологічні підходи до її дослідження

с. 29].

Сферою обігу західноєвропейських денаріїв були землі новгородців, кривичів, Прибалтика, східна частина Волго-Окського межиріччя. Основною монетою стає німецький пфеніг, середня вага якого становила 1,02 г і повністю відповідала нормі рєзани. Другою за поширеністю була група фрісландських монет (0,6 - 0,7 г), які не мали свого відповідника в грошово-ваговій системі. Тому Янін В. М. робить висновок про появу вивериці, вага якої становила 0,34 г і відповідала найменшим знайденим обрізаним дирхемам. Виходячи з цього, фрісландські монети становили дві вивериці, що може пояснити їхнє перебування в обігу не у вигляді обрізків, а як цілих грошових знаків. Отже, північна грошово-вагова система, яка виникла в середині Х ст., протягом всього ХІ ст. зберігала абсолютну величину своїх одиниць незмінною: гривна (рахункова і вагова (51,19 г)) містила 20 ногат (по 2,56 г), 25 кун (по 2,05 г), 50 рєзан (по 1,02 г) та 150 вивериць (по 0,34 г) [3, с. 160].

З перелічених номіналів обіг обслуговували лише рєзана, роль якої виконував німецький пфеніг, і подвійна вивериця у формі фризького денарія. Решту одиниць мали рахунковий або рахунково-ваговий характер. Постійне використання до монет, які виконували роль рєзани, загального терміна "куни", що означав "гроші", і відсутність в обігу реальних кун призвели на початку ХІІ ст. до заміни терміна "рєзана" терміном "куни" і їхнє зливання. Це знайшло своє відображення в Розширеній редакції Руської Правди ХІІ ст., яка повідомляла про такі складові північної грошово-вагової системи: гривна (рахункова і вагова (51,19 г)) складається з 20 ногат (по 2,56 г), 50 кун або рєзан (по 1,02 г) та 150 вивериць (по 0,34 г) [3, с. 48].

На межі ХІ -ХІІ ст. західноєвропейські монети також перестали надходити на Русь. Так на території Східної Європи розпочався новий безмонетний період, за якого єдиними металевими грошовими знаками були монетні гривни. Срібні і золоті зливки простежуються у давньоруських скарбах ще з ІХ ст., але лише в ХІ ст. їхня вага і форма стали стандартними. Для південної грошової системи вага зливка становила 161 - 164 г, що відповідало нормі малої або половині візантійської літри [3, с. 54]. Монетна гривна, розповсюджена на північних землях, важила в середньому

коло 204 г і прирівнювалася до чотирьох гривен кун [3, с. 162]. Отже, на думку Яніна В. М., функціонували дві грошово-вагові системи (південна і північна), які почали формуватися ще в середині Х ст., що свідчить про розвинутість економіки, в якій утворилися самодостатні місцеві ринки [3, с. 151].

Сформульована Яніним В. М. теорія на кілька десятиліть стала хрестоматійною, її використовували інші вчені як беззаперечну [7, с. 26-36; 8, с. 30-31; 9, с. 87]. Проте наприкінці ХХ ст. завдяки Назаренкові А. В. з'явився новий погляд на давньоруський грошово-ваговий рахунок.

Провівши дослідження Раффельштеттенського митного статуту, який датують 903 - 906 рр. і є найдавнішим правовим документом, що стосується міжнародної торгівлі ранньої Русі, історик виявив, що один з номіналів грошових одиниць, який він містить , має назву скоті . Це слово походить від німецької назви срібних монет ( скат, скеат), яку на Русь принесли варяги не пізніше першої половини ІХ ст. і яку використовували до, по суті, єдиних розповсюджених у той час срібних монет -куфічних дирхемів [10, с. 37].

З тексту Раффельштеттенського митного статуту стало зрозумілим, що скоті відповідав півтора нових денаріїв, які після реформи Карла Великого (768 - 814) важили 1,7 г. Введений правителем каролінзький фунт становив 408 г, містив 20 солідів по 12 денаріїв. Нова вага фунта дорівнювала іракському фунту (ратлю), який лежав в основі карбування дирхема. З Баварської правди, яка є пам'яткою першої половини VІІІ ст., відомо, що баварський солід не відповідав Карловому і містив 30 денаріїв. Отже, в одному соліді було 20 скоті (30^1,5 г). Крім того, баварський солід відповідав 51 г срібла (30^1,7 г). Отримавши такі дані, Назаренко А. В. дійшов висновку, що баварський солід є такою ж грошово-ваговою одиницею, як і руська гривна [10, с. 24].

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я