Ретроспективний аналіз функціонування грошової системи Київської Русі та методологічні підходи до її дослідження

Останній тип монет Святополка знов містить зображення великого князя. Частина легенди, що є на лицьовому боці монети, може бути ідентична за змістом легенді попереднього типу монет з іменем Петрос і читається як "АГИОС ПЕТОР", тобто Святий Петро. Проте легенду на звороті пояснити логічно не можуть: впевнено читають лише слово "ПЕТОР".

Усі монети Святополка знаходять лише в Київському, Чернігівському і Переяславському князівствах. Це спричинено низькопробністю цих монет та короткочасністю періоду їхнього карбування, на який історики відводять 2-3 роки боротьби між Святополком і Ярославом за київський престол [16, с. 92]. Це були останні монети Київської Русі.

Всього відомо близько 340 монет київських князів, в тім числі 11 златників, від близько 220 штемпелів. Відповісти, скільки всього монет було відкарбовано такою кількістю штемпелів, неможливо, хоча є думки, що за допомогою кожного штемпеля, залежно від того, з якого металу він виготовлений, теоретично можна відкарбувати до п'яти-десяти тисяч монет [21, с. 74]. На підставі даних, що більшість відомих штемпелів представлені однією монетою, зроблено висновок, що бронзові штемпелі, які для карбування монет з'єднувались в інструмент у вигляді щипців, були дуже м'якими і крихкими [16, с. 107].

Руські монети карбували на кружках, відлитих у складених двосторонніх формах. Сировиною для їхнього виготовлення був метал іноземного походження. Проте серед всіх срібляників не знайшли жодного перекарбованого дирхема. Це свідчить про те, що для карбування монет на Русі використовували власний сплав, у якому дирхеми були срібною добавкою, адже більшість срібляників виявилися мідними [16, с. 107]. Поодинокі високопробні екземпляри потрапили за межі Руської держави, а низькопробні монети простежуються лише у вітчизняних монетних знахідках.

Випуски давньоруських монет були спорадичними, їх переважно присвячували важливій події у житті держави. До таких належить прийняття християнства, одруження Володимира Великого, сходження на київський престол Святополка Окаянного, суперечності Ярослава зі своїм батьком. З огляду на це їх можна назвати відповідниками сучасних пам'ятних монет. Проте їхня стертість, знахідки у скарбах, розкиданих на великих територіях, дають змогу дійти висновку, що їх карбували не лише з декларативною метою, а й використовували для обслуговування грошового обігу.

Після смерті Ярослава Мудрого на Русі почалася феодальна роздробленість. Це мало вплив і на організацію грошового обігу, адже незважаючи на значні запаси срібла, весь цей фонд був розпорошений по скарбницях багатьох князів, бояр та купців. Саме цей факт призвів до того, що жодне князівство не змогло організувати достатньо потужний випуск монет, або ж домовитися з іншим центром про спільну емісію [7, с. 36]. Наголосимо, що не лише власної монети бракувало давньоруському ринку, який у цей період почав значно розширюватися. Вже було зазначено, що через кризу срібла в кінці Х ст. припинилося надходження арабських дирхемів, а на рубежі ХІ-ХІІ ст. на північні території перестали потрапляти і західноєвропейські денарії.

У цей час осередком господарського життя у європейських країнах стали дрібні місцеві ринки, які не надто потребували якісної монети, адже вона не виходила за межі невеликої території. З іншого боку, внаслідок отримання монетної регалії зросла кількість емітентів, до яких належали міста, монастирі, окремі феодали. З метою отримання доходу під час перекарбування монет вони постійно зменшували їхню вагу, а також заміняли частину срібла лігатурою, все більше знецінюючи монету і перешкоджаючи їй бути засобом міжнародного обігу. Тому імпорт срібла на Русь з початку ХІІ ст. приймає не монетну, а зливкову форму [7, с. 33].

Проте не відсутність на ринку монет вплинула на появу на Русі нового грошового знаку - монетних гривен, тобто срібних зливків. Причину їхнього розповсюдження історики вбачають у збільшенні масштабів економічного життя, значному розвитку землеробства, ремесел і промислів [22, с. 85]. Зазначимо, що монети нездатні ефективно обслуговувати великі платежі, адже для цього необхідна

 

« Содержание


 ...  10


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я