Ретроспективний аналіз функціонування грошової системи Київської Русі та методологічні підходи до її дослідження

чернігівського типу, виготовляли також півгривни. Інші типи гривен поділяли на фракції шляхом розрубування цілих зливків [5, с. 72].

Крім новгородських, які були в обігу до XV ст., всі інші типи монетних гривен обслуговували торгівлю до другої половини ХІІІ ст. Необхідно зауважити, що на думку В. О. Ключевського місцевих постійних гривен різної ваги не існувало. На всіх землях обіг обслуговували однакові загальноруські гривни, вага яких з часом зменшувалася [24, с. 543].

Внаслідок того, що на Русь перестали надходити іноземні монети, а власне монетне карбування було припинене, у роздрібному товарообігу треба було знайти якісь замінники для грошей. На думку істориків, одними з них були шкірки звірів, зв'язані в пучок і запечатані спеціальною свинцевою пломбою. Для їхнього обслуговування існували своєрідні пункти, на яких їх перебирали, зовсім знищені шкірки викидали, комплектували нові зв'язки, які запечатували пломбою. Ймовірно, що одним з таких пунктів був Дорогичин на р. Західний Буг, де археологи знаходять масове нагромадження пломб. Подібні пломби знаходили і в інших давньоруських містах - Києві, Рязані, Смоленську, Пскові, Новгороді та ін. На дорогичинських пломбах трапляються різні зображення: князівські знаки, в тім числі варіанти тризубів, букви кирилиці й латині, деколи щось подібне на людське обличчя. В цілому частина зображень точно пов'язана з руськими печатками, але частина пломб має геральдичні знаки західноєвропейського походження. Датують пломби ХІІ-ХІІІ ст. [8, с. 29].

Дослідники вважають, що купівельну силу таких зв'язок шкурок забезпечувала політична сила феодальних правителів, їхня спроможність організувати життя і зробити його безпечним. За це вони додатково стягували податки з товарно-грошового обігу. Така практика випуску шкіряних грошей дуже нагадувала феодальне західноєвропейське монетне карбування, яке обмежило обіг монети на певній території встановленим строком [25, с. 74].

Про дуже вузькі територіальні та часові рамки використання хутра як грошових знаків зазначає і Янін В. М. Він вважає, що розміри такого обігу можуть бути дуже обмеженими з огляду на те, що хутро є надто неміцним. Це є найважливішою перешкодою для стандартизації оцінки шкірок, оскільки в безмонетний період загальним еквівалентом залишалося срібло. Зношеність товаро-грошей суперечить головній умові збереження системи. Якщо вони будуть стиратися в обігу, втрачати свою купівельну спроможність, але далі залишатися в системі, то перетворяться на кредитні знаки, які за умов простого грошового обігу неминуче будуть використовувати як приватні і не зможуть обслуговувати великі території [3, с. 187].

А от на думку П. П. Толочка та Г. Ю. Івакіна обіг шкіряних грошей у ХІІ-ХІІІ ст. набув великого поширення, хоча лише у внутрішній торгівлі. Зображення на пломбах мали означати емітента таких кредитних асигнацій зі шкіри. Князівські знаки засвідчували їх державне забезпечення, і інші тавра вказували на приватні випуски. З огляду на велику кількість знайдених дорогичинських пломб (близько 15 тис. екземплярів) та строкатість зображень на них вчені зробили висновок про наявність у Київській Русі розгалуженої мережі державних і приватних установ з правом здійснення випуску шкіряних грошей [14, с. 434].

Іншими формами товаро-грошей, які використовувалися в умовах безмонетного періоду, могли бути різноманітні намиста, скляні браслети, шиферні прясла (грузки для веретена), вартість яких була стійкою, невеликою і добре відомою на всій території Русі. На користь цієї думки свідчать знахідки таких предметів у скарбах, а також їхнє велике різноманіття під час розкопок. Наприклад, під час розкопок Новгорода виявлена така кількість шиферних прясел, яка значно перевищує потреби прядильного виробництва [7, с. 34].

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, велике різноманіття

 

« Содержание


 ...  12


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я