На лицьовому боці срібляників Ярослава Мудрого було зображення християнського покровителя князя Святого Георгія в плащі, зі списом у правій руці та щитом у лівій, навколо якого була легенда з іменем святого на грецькій мові. На звороті - зображення княжого знака у вигляді тризубця, на середньому зубці якого є кільце, та напис "ЯРОСЛАВЛЕ СРЕБРО". Навколо зображення і по краях монети нанесені крапкові обідки, між якими хрестоподібно розташовані букви АМНІЧ.
Головними відмінностями від срібних монет Володимира Великого були інша легенда та високопробне срібло, використане для виробництва срібляників
Ярослава. Вибір легенди дослідники пояснюють тим, що, будучи новгородським князем, Ярослав не мав права згадувати в монетній легенді загальноруський престол, яким у цей час володів його батько. Постійно висока проба (960°) срібла у монетах Ярослава та їхні знахідки на півночі (Прибалтика і Скандинавія) у скарбах із західноєвропейськими грошима, на думку дослідників, доказують, що вони були випущені з орієнтацією на іноземного користувача [8, с. 21; 16, с. 99].
Відомі два типи срібляників Ярослава, які відрізняються між собою вагою та деякими особливостями оформлення. Тяжчі монети, які важили 2,8 - 3,77 г, вироблені за нормами ногати південноруської грошово-вагової системи, виконані дуже майстерно руським майстром, який був добре ознайомлений з візантійськими зразками та мав досвід виробництва матриць печаток [16, с. 97, 104].
Малі срібляники Ярослава Мудрого важать від 1,18 до 1,57 г, тобто карбовані за цілком іншою ваговою системою. Можна погодитися з Яніним В. М. і пристосувати їх до вагової норми руської рєзани Х ст. Проте така вага характерна і для західноєвропейських денаріїв, що допускає версію про їхнє карбування в розрахунку на західноєвропейську систему обігу [16, с. 104]. За своїм виконанням ці монети стилістично, масштабно і метрологічно близькі до скандинавських зразків. На підставі наявності в легенді латинської літери К можна стверджувати про виготовлення їхніх штемпелів майстром-варягом, а самі пропорції букв, які є дуже рельєфними, що ніби відкидають тінь, нагадують історикам латинське капітальне письмо [18, с. 58].
У дослідників є сумніви, що ці монети були викарбувані в Новгороді. Це радше була продукція якогось скандинавського монетного двору. Про це свідчить їхня менша вага, низька художність малих срібляників, а також історичні факти. Оскільки відомо, що у 1018 р. Ярослав втік у Новгород після поразки і був змушений найняти варязьку дружину, то зроблено висновок, що ці монети були вироблені десь у Скандинавії для розрахунків з найманцями-варягами [16, с. 105; 19, с. 62].
Після того, як у 1019 р. Ярослав став київським князем, він вже не карбував монети, і цьому дослідники досі не можуть знайти пояснення. Головними причинами були трудомісткість їхнього виготовлення та недостатність сировинної бази. Тому князь сконцентрував свої сили на розбудову Києва, створення адміністративних, податкових і правових інститутів, вдалу зовнішню політику, розгром кочовиків-печенігів [19, с. 63; 20, с. 105].
Ще одним руським володарем, який здійснював випуск власних монет, був прийомний син Володимира Великого - Святополк Окаянний (1015 - 1016, 1018). Після кількарічної боротьби за престол у 1018 р. він вдруге став київським князем і почав емісію срібляників. Свою родову належність князь позначив, зобразивши на монетах двозубець, що був гербом брата Володимира Ярополка, якого Святополк вважав своїм батьком. В усьому іншому зображення на монетах повторюють четвертий тип срібляників Володимира. На них також зображений князь та є напис, що означає "СВЯТОПОЛК". Як і в Володимира, більшість монет Святополка є не срібними, а мідними. їхня вага становить 2,4 - 3,0 г.
Згодом на монетах з'явилося зображення св. Петра - покровителя Святополка, та легенда з іменем Петрос. Про зміну зображення свідчать кругла борода на обличчі, широкий одяг без прикрас і нахилений хрест з кульками на роздвоєних кінцях, які є іконографічними ознаками саме апостола Петра. Оригінальну легенду монет цього типу читають як "ПЕТРОС ПЕТРОС" на лицевій стороні та "ОГЕОС ПЕТРОС" на зворотній, тобто "Петро, Петро, Святий Петро" [16, с. 88].
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14