Інформаційна база для аналізу нинішньої ситуації з якістю та безпечністю харчової продукції. Важлива особливість чинної вітчизняної системи моніторингу якості й безпечності аграрної сировини і харчової продукції, на відміну від європейських країн, полягає в наявності кількох державних установ, відповідальних за цей напрям діяльності, зокрема:
• Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики;
• Державного комітету ветеринарної медицини України;
• Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров' я України,
а також низки громадських організацій із захисту прав споживачів та тестуючих лабораторій різного функціонального призначення.
Найбільша з перелічених державних установ - Держспоживстандарт України, який має у своєму складі три наукових, навчальних і метрологічних центри (ДП "УкрНДНЦ", ННЦ "Інститут метрології", ДП "НДІ "Система"),
28 державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації, 27 територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів та інші підрозділи.
У структурі Державного комітету ветеринарної медицини України сформовано шість управлінь та чотири сектори за різними напрямами діяльності, серед яких одним із провідних виступає Управління ветеринарно-санітарної експертизи та безпечності харчових продуктів.
Що ж стосується Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України, то він включає чотири відділи і сектор, із яких одним із головних є відділ гігієни харчування та впровадження санітарних заходів безпечності харчових продуктів.
Оскільки керівні органи перелічених вище державних структур реалізують управлінські, координаційні, організаційні, інформаційні та інші функції, то проведення ринкового нагляду, лабораторних досліджень і сертифікаційних випробувань покладається на науково-дослідні інститути та сертифіковані випробувальні лабораторії, які можуть бути самостійними або ж створюватися при дослідних установах. Спеціалізовані науково-дослідні установи функціонують в системі НАН України (Інститут харчової біотехнології та геноміки), НААН України (Технологічний інститут молока та м'яса), НАМН України (Інститут гігієни та медичної екології ім. О.Марзеєва), МОЗ України (Український НДІ харчування) або є неурядовими організаціями (Міжнародний інститут безпеки та якості продуктів харчування). Крім того, значні обсяги досліджень у сфері харчування, створення нових продуктів, оцінювання їх впливу, а також продуктів із використанням ГМО на організм і захворюваність людини та її захисні функції виконують вищі навчальні заклади МОН України, зокрема Національний університет харчових технологій, Одеська національна академія харчових технологій, Харківський державний університет харчування та торгівлі тощо. Доречно зазначити, що зараз в Україні функціонує п' ять сертифіко-ваних лабораторій, які спроможні ідентифікувати наявність ГМО в продуктах харчування, що реалізуються на вітчизняних ринках.
Результати лабораторних досліджень готової харчової продукції, а також продовольчої сировини публікуються, як правило, в науковій літературі, відображаються у звітах науково-дослідних установ за результатами проведених досліджень, а в останні роки отримали значне поширення на телебаченні та сторінках популярних газет [3-8]. Цю ситуацію можна пояснити тим, що фальсифікація харчової продукції набула масового характеру, про неї знають як виробники, так і споживачі, однак реальні кроки з боку держави щодо її докорінного покращення не здійснюються. А тому створюються нові громадські організації й тестувальні лабораторії, які проводять незалежну експертизу харчової продукції й у разі виявлення значних відхилень від нормативних вимог, з одного боку, намагаються поінформувати про це якнайширше коло споживачів з метою недопущення придбання ними неякісної та небезпечної продукції, а з іншого - доводять до відома органів Держспожив-стандарту України встановлені факти з метою припинення випуску такої продукції або ж закриття виробництва взагалі.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 14