- не розмежовані функції оцінки відповідності та ринкового нагляду, захисту прав споживачів і технічного регулювання тощо.
Доречно зазначити, що робота в цьому напрямі ведеться, але оскільки кінцевий результат залежить від багатьох чинників різнорівневого і різнопланового значення, то це створює як об' єктивні, так і суб'єктивні перешкоди і проблеми на цьому шляху. їх успішне розв'язання потребує розроблення
обґрунтованих і узгоджених з різними ланками державного управління заходів та підкріплення їх необхідними фінансовими ресурсами.
Отже, процес реформування національної системи технічного регулювання з метою її адаптації та приведення до умов європейського законодавства перебуває на стадії розгортання з різними реальними масштабами просування на цьому шляху щодо кожної із її складових. Унаслідок цього має місце неузгодженість, а нерідко й розбалансованість зрушень в одних складових, порівняно з іншими, і загалом це відтерміновує час досягнення кінцевого результату, а саме - створення національної системи технічного регулювання згідно з вимогами європейських директив та у відповідності з практикою ЄС і СОТ.
Передумови і чинники, що провокують виробництво і реалізацію неякісної та небезпечної харчової продукції. Масова реалізація фальсифікованих та недоброякісних продуктів харчування на продовольчих ринках України спонукає до виявлення та систематизації основних факторів, що попереджують це явище, та пошуку точок дотику, впливаючи на які різними заходами та інструментами, можна домогтися кардинального покращення ситуації. На нашу думку, ці чинники доречно представити в такій послідовності:
1. Документами, що регулюють створення та виробництво харчової продукції в Україні, є нормативна (стандарти, технічні умови, методичні вказівки тощо) та технологічна документація (рецептури, технологічні регламенти та інструкції, технічні описи тощо) [18]. Цим самим фактично поставлено в рамки закону існування нормативних документів, що регулюють показники якості та безпечності харчової продукції, кількох рівнів та з різним ступенем правової відповідальності за їх дотримання. Серед них - технічні умови на виробництво продукції (можуть коригуватися самими виробниками щодо рецептури продукції); стандарти різного правового статусу (колишні республіканські, міждержавні СНД, державні, гармонізовані з європейськими нормативними документами), дотримання вимог яких є обов'язковою умовою, але впровадження їх у виробництво - добровільна справа виробника; технічні регламенти є нормативними документами прямої дії, тобто введення їх у дію постановою Кабінету Міністрів України має своїм наслідком безумовне виконання всіма виробниками передбачених ними вимог; закони на окремі харчові продукти є документами прямої дії. Оскільки при виробництві традиційних та створенні нових продуктів харчування широко використовуються нормативні документи з низьким правовим статусом, логічним наслідком цього є випуск фальсифікованої продукції, яка навіть за формальними ознаками не відповідає нормативним параметрам.
2. Основні зусилля щодо контролю за випуском харчової продукції перенесено на кінцеву ланку - вироблену готову продукцію, коли практично нічого виправити вже неможливо; затрачена сировина, праця, енергія та інші складники виробничого процесу повинні бути компенсовані фінансово, шляхом
реалізації товару. Про важливість вхідного контролю, тобто контролю за якістю та безпечністю продовольчої сировини, що надходить на переробку, може свідчити такий факт. Балтський і Хорольський комбінати дитячого харчування для виготовлення своєї продукції заготовляють молочну сировину в екологічно чистих зонах, де випасається молочне поголів'я. Але навіть за таких умов практично половина заготовленої молокосировини за своїми показниками не може бути прийнята для виробництва продуктів дитячого харчування, а тому її використовують на інші цілі.
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14