Систематизація викликів і загроз, пов'язаних із випуском фальсифікованої харчової продукції та її реалізації споживачам. Проблема випуску неякісної та небезпечної продукції відома багатьом, однак як така продукція впливає на стан людини та її здоров'я знає обмежене коло осіб, оскільки така інформація публікується вкрай рідко. Найбільш негативний вплив на людину здійснює вживання фальсифікованих алкогольних напоїв, а також неякісної та небезпечної продукції, що супроводжується харчовими отруєннями різної тяжкості, включаючи й смертельні випадки. Зокрема, згідно зі статистичною звітністю, унаслідок випадкового отруєння та дії алкоголю в 1995 р. було зафіксовано 15,5 тис. смертей, у 2000 р. - 28,5, у 2005 р. - 10,2, у 2008 р. - 8,6 тис. смертей [9, с. 372; 10, с. 388]. Порівняно з 1995 р. у 2000 і 2008 рр. значно зросла кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань на хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин - відповідно 272, 596, та 530 тис. випадків [10, с. 468], Отже, якщо кількість смертей від алкоголю в 2000-ні рр. зменшилася більш ніж утричі (з 1995 р. - удвічі), то внаслідок недоброякісного харчування - збільшилась удвічі з середини 90-х рр. і утримується на доволі високому рівні.
Одним із найбільш дискусійних питань є проблема доцільності вживання харчової продукції, що виготовлена із використанням генетично модифікованих організмів (ГМО). Публікації, що стосуються цієї проблеми, суперечливі: одні з них лобіюють використання ГМО і стверджують, "що реальних науково обґрунтованих ризиків для довкілля та для здоров' я людини від використання ГМ рослин поки що, на щастя, не відмічено" [11, с. 167], інші стверджують, що не існує абсолютно надійних методів перевірки на нешкідливість, а вживання продукції із модифікованими організмами пов' язано з ускладненнями та серйозними непередбачуваними проблемами і розладами для людини. При цьому зазначається, що негативні наслідки вживання продукції із ГМО людиною, зокрема вплив на генетичний апарат і народжуваність, можуть накопичуватися і передаватися через механізм спадковості [12,
с. 40-42; 13].
Необхідно підкреслити, що найбільш виваженою точкою зору в цьому питанні є та, що ґрунтується на досвіді європейських країн, де в законодавчому порядку закріплена вимога маркувати продукцію, вироблену із використанням модифікованих організмів, якщо їх частка перевищує 0,9%. У цьому випадку відповідальність за вживання продукції із ГМО перекладається на споживача. В Україні ця проблема на законодавчому рівні вирішена, однак на рівні практичної реалізації поки що перебуває в "підвішеному" стані. Це пояснюється як незначною кількістю лабораторій, що можуть проводити аналізи на наявність ГМО в продуктах харчування, так і несанкціонованим поширенням ГМ рослин в сільському господарстві [13]. Це виводить проблему на зовсім інший рівень: як об' єктивно оцінити стан із розповсюдженням таких організмів та що і як можна зробити, щоб виправити загрозливу ситуацію у випадку її підтвердження.
У наукових публікаціях і дисертаційних дослідженнях потенційно небезпечні фактори, що можуть виникнути в процесі виробництва, класифікуються за такими напрямами [2, с. 259]:
мікробіологічні та біологічні небезпеки, пов'язані з переробленням тваринницької продукції від тварин, які хворіли на різні хвороби і не були своєчасно вилікувані (м'ясо, молоко);
хімічні, пов'язані з використанням різних хімічних засобів, антибіотиків, гормональних препаратів тощо. Сюди ж варто віднести і використання при виробництві готової продукції різних синтетичних добавок (барвники, консерванти, антиокислювачі, загусники і стабілізатори, емульгатори, підсилювачі смаку, підсолоджувачі-розпушувачі тощо (які шифруються буквою Е);
фізичні, пов'язані з потраплянням різних сторонніх предметів у сировину або готову продукцію в процесі її виготовлення.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12 ... 14