Менеджмент

•    Методи прогнозування. Передбачають використання накопиченого досвіду поточних припущень щодо визначення перспектив організації, їх поділяють на кількісні та якісні.

Кількісні методи прогнозування. Застосовують, коли діяльність органі­зації в минулому мала певну тенденцію, яку можна розвинути у май­бутньому, і коли наявної інформації достатньо для виявлення статистич­но достовірних тенденцій або залежностей. До цих методів, зокрема, на­лежать аналіз часових рядів та казуальне моделювання.

—аналіз часових рядів — заснований на припущенні, що події, які відбулись у минулому, дають можливість прогнозувати події у майбут­ньому. Цей метод аналізу часто застосовують для оцінювання попиту на товари та послуги, оцінювання потреб у матеріальних запасах, прогнозу­вання структури збуту, що характеризується сезонними коливаннями, потреби в кадрах. Застосування його недоцільне в ситуаціях з високим рівнем мінливості або коли у середовищі господарювання відбулися значні зміни. Для виконання аналізу часових рядів необхідно проводити розра­хунки з використанням сучасних математичних методів;

—    казуальне (причинно-наслідкове) моделювання — прогнозування того, що відбудеться в подібних ситуаціях у майбутньому через дослід­ження статистичної залежності між досліджуваним фактором та іншими змінними. Найскладніший математичний метод прогнозування; потре­бує потужних комп’ютерних розрахунків.

Якісні методи прогнозування. Передбачають прогнозування майбут­нього експертами:

—    думка журі — поєднання та узагальнення думок експертів у реле- вантних сферах;

— спільна думка працівників збуту—досвідчені торгові агенти вміють передбачати майбутній попит, оскільки тісно співпрацюють зі спожива­чами;

—    модель очікування споживачів — базується на результатах опиту­вання клієнтів організації щодо майбутніх потреб, нових вимог.

Менеджери у своїй управлінській діяльності застосовують ті методи прогнозування, які є найпридатнішими для використання за умов існу­ючих обмежень і відповідають ситуації, що склалася на підприємстві.

2.  Методи визначення способів розв’язання проблеми (генерація ідей). На цьому етапі відбувається накопичення інформації й змінюється підхід до її аналізу. Замість пошуку причин, що зумовили проблему, відшукуєть­ся інформація, яка могла б допомогти її вирішити. Для цього можна ско­ристатися різними джерелами: від спеціальних наукових досліджень і розробок до інформації, що надходить від споживачів або є результатом аналізу діючих фірм. Зокрема, у споживачів часто виникає ідея щодо но­вого продукту чи послуги. Тому організаціям слід виробити методику зворотного зв’язку, виявляючи думку споживачів щодо їх товару чи то- варів-аналогів. Ідеї щодо вдосконалення технології виготовлення про­дукту можуть з’явитися в процесі ретельного моніторингу дій конкурентів та інших фірм на ринку.

Джерелом нових ідей може бути і діяльність урядів та законодавчих органів країн, у яких організація здійснює свій бізнес. Наприклад, вве­дення російським урядом нових митних тарифів на імпорт української карамелі послужило імпульсом для розроблення нових її видів, що не підлягають дії цього мита (зокрема, карамель, яка містить какао).

Важливим джерелом ідей є результати власних або запозичених досліджень і розробок. Власні розробки використовують зазвичай фірми- лідери, а запозичені — фірми-послідовники.

Інформацію, що надходить з названих джерел, менеджер може опра­цьовувати індивідуально або із залученням фахівців з відповідних галу­зей знань. В обох випадках для знаходження нетривіального рішення до­цільно використовувати творчий (евристичний) підхід до генерації ідей.

Евристичні методи. Це сукупність логічних прийомів, методичних правил дослідження, пошуку істини, способів реалізації творчого потен­ціалу особистості. Ці методи активізують та інтегрують мислення, знан­ня, ерудицію, творчі начала, фантазію особистості, тому їх називають ак­тивізуючими. Вони можуть бути індивідуальними або груповими.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 245