Менеджмент

•   Індивідуальні евристичні методи. До них відносять методи ключо­вих запитань, інверсії, ідеалізації, вільних асоціацій, морфологічного ана­лізу тощо.

Метод ключових запитань. Доцільно застосовувати для накопичення додаткової інформації в умовах проблемної ситуації. Вони підказують напрям пошуку та шляхи розв’язання проблеми. Прикладами ключових запитань можуть бути такі: На якому сегменті ринку треба сконцентру­вати зусилля? Яка прийнятна частка ринку в кожному регіоні? Чому спо­живачі надаватимуть перевагу нашому товарові? Якими мають бути асор­тимент товарів та якість? Якою має бути цінова політика на товар? Яка інформація потрібна для організації рекламної кампанії? Яких даних не вистачає? Які вигоди принесе рішення щодо виходу на новий ринок? Які негативні наслідки воно може мати? Який можливий ризик та ін.

Метод інверсій. Передбачає використання нестандартних підходів до вирішення нової проблеми. Наприклад, подивитись на функції об’єкта з іншого боку, перевернути об’єкт «догори ногами» тощо. Прийом інверсії (зворотного руху) широко використовують на практиці. Що таке кон­вейєр, винайдений Г. Фордом? Це коли об’єкт праці рухається до робіт­ника, а не навпаки.

Така ж схема реалізується в «мережевому маркетингу», коли прода­вець «біжить» за покупцем. Робота на конкретного покупця, на задово­лення його потреб — це теж прийом інверсії. Його можна використовува­ти і для розширення асортименту послуг: від умов фізичного комфорту (зокрема, системи підтримки характеристик і складу повітря для кон­кретного працівника) — до особливих умов творчого розвитку особис­тості (наприклад, системи індивідуального навчання).

Метод ідеалізації. Ґрунтується на уявленні про ідеальний спосіб роз­в’язання проблеми. Прикладом його використання у менеджменті є сис­тема контролю за якістю виконуваних робіт американського менеджера Лі Якокки. Проектуючи систему контролю, важливо досягти позитив­них результатів за умови мінімізації витрат на її створення та функціону­вання. Якокка вирішував проблему якості продукції, довіряючи самим робітникам відповідати за неї. Це означає, що він об’єднав систему ви­робництва і якості — і фактично використав принцип ідеальної моделі: органу контролю немає, а функції виконуються.

Метод вільних асоціацій. Використовується, коли проблема не може бути вирішена в межах існуючого переліку рішень. У цьому разі слід її переформулювати. Наприклад, вибрати якесь слово, поняття, спробу­вати «викликати» певний образ, який може стати стимулом для несподі­ваних вільних асоціацій, що сприятимуть виникненню ідеї вирішення проблеми.

Метод морфологічного аналізу. Це метод психологічної активізації творчого процесу. Його сутність полягає в об’єднанні в систему методів виявлення, підрахунку і класифікації всіх обраних варіантів певної функції досліджуваного об’єкта. Він проводиться за такою схемою:

—     формулювання проблеми;

—     постановка завдання;

—     складання списку всіх характеристик обстежуваного продукту чи операції;

—формування переліку можливих варіантів рішення за кожною ха­рактеристикою у вигляді багатомірної таблиці («морфологічної шухляди»).

Групові евристичні методи: «мозкова атака», «конференція ідей», ме­тод Дельфи та ін.

Метод «мозкової атаки». Є найпоширенішим із методів групової ро­боти. Полягає у наданні кожному учасникові права подавати найрізно­манітніші ідеї вирішення проблеми, незалежно від їх обґрунтованості та здійснимості. Всі пропозиції фіксують без їх критики. Аналіз та оціню­вання здійснюють по завершенні генерування ідей за критеріями та об­меженнями, що влаштовують організацію.

Метод «конференції ідей». Відрізняється від методу «мозкової атаки» тим, що допускає доброзичливу критику у формі репліки чи коментарю: існує думка, що така критика допоможе поліпшити ідею.

 

« Содержание


 ...  47  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я