Менеджмент

4. Розраховують очікувану грошову віддачу (ОГВ) для кожної гілки «дерева рішень» з урахуванням ймовірності настання певного стану при­роди і вибирають найприйнятніший варіант рішення.

Аналіз чутливості. Це техніка аналізу проектного ризику, яка пока­зує, як зміниться значення чистого дисконтованого доходу (або чистої теперішньої вартості — ЧТВ) при заданій зміні вхідної змінної за інших умов. Використовується, коли рішення приймають в умовах невизначе­ності та ризику. Метод передбачає:

—    визначення ключових змінних, які впливають на значення ЧТВ;

—    встановлення аналітичної залежності ЧТВ від ключових змінних;

—    розрахунок базової ситуації — встановлення очікуваного значення ЧТВ при очікуваних значеннях ключових змінних;

—    зміну однієї із вхідних змінних на потрібну величину; при цьому всі інші значення фіксовані; проводиться послідовно для всіх вхідних змінних;

—    розрахунок нового значення та його зміни в % ;

—    розрахунок критичних значень змінних проекту та визначення най- чутливіших з них; критичне значення показника — це значення, при якому чиста теперішня вартість дорівнює нулю (ЧТВ = 0);

—     аналіз отриманих результатів і визначення чутливості ЧТВ до зміни вхідних параметрів.

Аналіз чутливості простий у практичному застосуванні, однак має і недоліки. Він розглядає окремий вплив кожної змінної на результуючу величину. Але на практиці всі змінні впливають на результати реалізації проекту одночасно, погіршуючи або поліпшуючи результуючу величину.

Метод Монте-Карло. Це метод імітаційного моделювання. Сутність його полягає у поєднанні аналізу чутливості та ймовірності розподілу факторів моделі. ЕОМ генерує множину можливих комбінацій факторів з урахуванням їх імовірного розподілу. Кожна комбінація приймається як значення ЧТВ, і в сукупності керівник отримує імовірний розподіл результатів проекту.

Теоретико-ігрові методи. Дають змогу дещо спростити картину зовні­шнього середовища. До них, зокрема, відносять теорію ігор, метод сце­наріїв, моделі «чорної дошки».

Теорія ігор. Використовується для знаходження оптимального рішен­ня деяких ігрових завдань (наприклад, прогнозування реакції конкурентів на зміну цін, пропозиції додаткового обслуговування, модифікацію ста­рої і освоєння нової продукції тощо). Передбачається, що гра складається з ходів, які виконуються гравцями почергово або одночасно. Сукупність ходів гравців від початку і до закінчення гри називають партією. У таких іграх використовують принцип «мінімаксу» — отримання максимуму з того мінімуму, який залишає супернику антагоністично налаштований супротивник. Завданням гри є розроблення рекомендацій для раціональ­них дій учасників конфлікту.

Метод сценаріїв. Використовують при обґрунтуванні багатоходових складних управлінських рішень. Передбачає прогноз розвитку подій за трьома сценаріями: оптимістичним, песимістичним і найвірогіднішим. Усі сценарії обґрунтовуються за їх наслідками. Обмеженістю методу є вивчення лише декількох варіантів розвитку подій.

Моделі«чорної дошки». Базуються на регламентації процесу обгово­рення альтернатив, поступовому обґрунтуванні рішення з урахуванням постійної зміни інформації з даної проблеми та відображення цього на умовній «дошці» для всіх учасників, що беруть участь у підготовці рішен­ня. Спеціалісти з менеджменту вважають, що ця модель розвивається насамперед завдяки впровадженню ефективних засобів оброблення та колективного використання даних, використання мультимедійних до­кументів у режимі відеоконференцій.

Застосуваннятгоретико-ігровихметодіввимагаєдотриманняпевнихправил:

—при пошуку варіантів рішень можна спиратися на попередній досвід, що дає можливість звузити кількість альтернатив;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 44 45 46 47 48 4950 51 52 53 54  ... 245