2. Вимірювання результатів.
Цей процес дозволяє встановили на скільки дотримані встановлені показники, стандарти. Він є самим важким та дорогим елементом контролю. Щоб бути ефективною, система виміру повинна відповідати напрямку діяльності, який контролюється, має бути вибрана підходяща одиниця виміру, швидкість, частота та точність виміру, комп’ютерне забезпечення.
3. Передача і розповсюдження інформації.
Цей процес відіграє заключну роль: щоб система контролю діяла, необхідно доводити до відома і стандарти, і результати досягнень. Інформація має бути точною, надходити вчасно і доводитись до відома відповідальних за певну ділянку.
4. Оцінка інформації про результати.
Важлива та інформація, яка адекватно характеризує явище, яке досл іджується, та суттєво необхідна для прийняття правильного рішення.
5. Обґрунтування висновків назасадахпорівняннярезультатів тастандартів.
Третій етап процесу контролю
> прийняття необхідних коригувальних дій
Включає три лінії поведінки:
• Нічого не розпочинати: якщо порівняння фактичних результатів із стандартами говорить, що цілі досягаються, то краще нічого не розпочинати; але, з іншого боку, не потрібно розраховувати , що так буде тривати довго: навіть найдосконаліші методи вимагають продовження контролю, бо навіть ці методи можуть піддаватися змінам;
• Ліквідувати відхилення: знайти масштаб відхилення від стандартів, точно встановити причини відхилення в результаті вимірів; здійснити коригування шляхом поліпшення змінних факторів, удосконалення функцій, технологічних процесів;
• Переглянути стандарти:
❖ інколи стандарти нереальні, оскільки базуються на
планах, а плани — це лише прогнози майбутнього;
❖ приперегляді планів повинні буїипереглянуїіі стандарти;
> успішно діючі організації вимушені переглядати свої стандарти в
сторону підвищення;
> якщо плани складені дуже оптимістично, то стандарти перегляда
ються в сторону зниження.
Ефективний контроль (рекомендації)
Наука і практика розробили такі рекомендації щодо поведінки керівництва для ефективного контролю на підприємствах:
1. Встановлюйте стандарти, що сприймаються співробітниками (необ’єктивні стандарти ігноруються і порушуються).
2. Встановлюйте двостороннє обговорення (обговорюйте з підлеглими очікувані результати, які будуть стандартами при контролі, працівники точно зрозуміють мету контролю, допоможуть виявити недоліки в системі контролю).
3. Уникайте надмірного контролю (не перевантажуйте підлеглих надмірними заходами контролю, це відволікає від справи, дратує підлеглих).
4. Встановлюйте жорсткі, але досяжні стандарти (чіткий, зрозумілий, досяжний стандарт створює мотивацію вже тим, що точно визначає, чого від підлеглого очікують, нереальний стандарт руйнує мотиви, а стандарт низького рівня — демотивує підлеглих).
5. Винагороджуйте за досягнення стандартів (робити це потрібно справедливо, має бути чітка залежність між результатами і винагородою).
Помилки контролю
> контроль не повинен обмежуватися інцидентом;
> тотальний контроль породжує недбалість;
> прихований контроль викликає лише прикрість;
> контролюйте не лише улюблену ділянку;
> контроль — не проформа (хто не контролює, той не цікавиться досягненнями співробітників);
> не контролюйте через недовіру;
> не тримайте своїх висновків при собі (справжній керівник відкритий і чесний) ;
> встановлюйте стандарти, які сприймаються співробітниками.
» следующая страница »
1 ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111 ... 245