Стратегія маркетингу залежить від чотирьох факторів, що є найважливішими:
• позиції товару на ринку;
• рівня витрат на маркетинг;
• комплексу маркетингових заходів;
• розподіл коштів, які спрямовані на маркетинг між обраними
ринками.
Маркетингова стратегія розробляється на основі дослідження та прогнозування кон’юнктури товарного ринку; вивчення споживачів товарів; конкурентів та інших елементів ринкового господарства.
В залежності від цих факторів фірми використовують різні методи визначення базових стратегій. До цих методів належить:
• матриця М. Портера;
• матриця «Продукт — ринок» І. Ансоффа;
• модель «Частка ринку — зростання ринку»;
• модель «Привабливість ринку — переваги в конкуренції».
Підхід М. Портера до генерування альтернативних стратегій
оснований на твердженні, що стійкість позицій підприємства визначають: витрати, з якими виробляється та реалізується продукція; незамінність продукту, з точку зору покупця; сфера конкуренції. Для укріплення позицій підприємства М. Портер рекомендує використовувати одну з трьох стратегій, зображених в матриці (рис. 9.3):
• стратегія лідерства за рахунок економії на витратах;
• стратегія диференціювання;
• стратегія концентрації на сегменті.
|
|
Незамінність продукту з точки зору покупця |
Переваги у витратах |
Сфера |
Вся галузь |
Диференціювання |
Лідерство за рахунок економії на витратах |
конкуренції |
Один сегмент ринку |
Концентрація на сегменті |
Рис.9.3. Матриця конкуренції (за М.Портером) |
Стратегія лідерства за рахунок економії на витратах.
Підприємства, які вирішили використати цю стратегію, спрямовують всі свої дії на скорочення витрат. Передумови здійснення стратегії: велика частка ринку, конкурентні переваги (доступ до дешевої сировини, низькі витрати на доставку та продаж товарів та ін.), контроль витрат, можливість економії витрат на рекламу, сервіс, дослідження.
Переваги стратегії: підприємства рентабельні навіть в умовах сильної конкурентної боротьби, коли інші конкуренти є збитковими; низькі витрати створюють високі бар’єри для входження на ринок; при появі продуктів-замінників лідер по економії на витратах має більшу свободу дій, ніж конкуренти; низькі витрати знижують вплив постачальників.
При застосуванні цієї стратегії виникає ризик того, що: конкуренти можуть перейняти методи зниження витрат; серйозні технологічні нововведення можуть усунути наявні конкурентні переваги та зробити малопридатним накопичений досвід; концентрація на витратах заважає своєчасному виявленню змін у вимогах ринку; непередбачена дія факторів, збільшує витрати, може призвести до зменшення розриву в цінах порівняно з конкурентами.
Стратегія диференціювання.
Підприємства, які вирішили застосувати дану стратегію, спрямовують свої дії на створення продуктів, які більш корисніші для покупців, порівняно з конкурентами, для забезпечення автономного попиту на ринку. При цьому витрати не відносять до числа першочергових проблем.
Передумови застосування стратегії: особливий престиж підприємства, високий потенціал для проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), досконалий дизайн, виготовлення та використання матеріалів найвищої якості, інтенсивна робота зі споживачами, облік відносин ціна-якість.
Переваги стратегії: споживачі віддають перевагу продукту даного підприємства або марки; переваги споживачів та неповторність продукту створюють високі вхідні бар’єри; особливості продукту знижують вплив оптових покупців; високий прибуток полегшує відносини з постачальниками.
» следующая страница »
1 ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169 ... 182