Маркетинг

•   динаміка цін;

•   розвиток комунікацій і збуту;

б) якісні дані:

•    структура потреб клієнтів;

•    мотиви покупок;

•   особливості фірм, що віддають перевагу процесу придбання;

•    засоби отримання інформації споживачами;

•   розподіл сили між суб’єктами ринку різних категорій (вироб­никами, посередниками і споживачами).

Бачення майбутньої картини навколишнього ринкового світу з власною участю фірми орієнтує її стратегічну діяльність на до­сягнення (набрання) нової позиції в координатах привабливості сегментів ринку та позитивних зрушень по відношенню до конку­рентів.

9.2.    Види маркетингових стратегій

Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками:

•   терміну їх реалізації (довгострокові, середньострокові, корот­кострокові);

•   життєвого циклу товарів фірми (стратегія на стадії впровад­ження товару на ринок, стратегії на стадії росту, стратегії на стадії насичення ринку, стратегії на стадії спаду);

•    за елементами маркетингового комплексу (товарна страте­гія; цінова стратегія; стратегія товароруху; стратегія просуван­ня);

•    залежно від ступеня ринків збуту фірми: (стратегія недифе- ренційованого маркетингу, стратегія диференційованого маркетингу, стратегія концентрованого маркетингу)

•    за ознаками конкурентних переваг (стратегії М. Портера), методом сегментації ринків збуту (стратегія цінового лідер­ства, стратегія диференціації, стратегія фокусування);

•   залежно від виду диференціації (стратегія товарної диферен­ціації, стратегія сервісної диференціації, стратегія іміджевої диференціації, стратегія кадрової диференціації);

•   залежно від конкурентного становища фірми та її маркетин­гових спрямувань (стратегія ринкового лідерства, стратегія челенджерів, стратегія послідовників, стратегія ринкової ніші);

•   залежно від співвідношення ринкової частки фірми та темпу її ринку збуту або залежно від конкурентоспроможності СГП та привабливості його ринку збуту (стратегія розвитку, стра­тегія підтримання. Стратегія збирання урожаю, стратегія ел­імінації);

•    залежно від методу обрання цільового ринку (стратегія то­варної спеціалізації, стратегія сегментації, стратегія односег- ментної концентрації, стратегія вибіркової спеціалізації, стратегія повного охоплення);

•    за станом ринкового попиту (стратегія конверсійного мар­кетингу, стратегія креативного маркетингу, стратегія стиму­люючого маркетингу, стратегія синхромаркетингу, стратегія підтримуючого маркетингу, стратегія ремаркетингу, страте­гія демаркетингу).

•    від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань (стратегія виживання, стратегія стабілізації, стра­тегія росту).

Стратегія виживання — виключно захисна стратегія, яка зас­тосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльності фірми, коли фірма перебуває на межі банкрутства. Основна мета цієї стра­тегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і пере­будови всього маркетингового комплексу фірми.

Стратегія стабілізації — використовується за умов швидкого або несподіваного падіння базових показників фірми чи за умов, коли розвиток фірми має коливальний характер. Ця стратегія пе­редбачає вирівнювання показників з їхнім наступним підвищен­ням і перехід до стратегії росту.

Стратегія росту — передбачає ріст обсягів продажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми. Маркетингові стратегії росту поділяються на такі різновиди:

•    маркетингова стратегія інтенсивного росту;

•    маркетингова стратегія інтеграційного росту;

•    маркетингова стратегія диверсифікації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168  ... 182