Найбільшу загрозу для системи платежів представлять злочини з підробленими пластиковими картками з використанням справжніх номерів справжніх карток.
При підробці кредитних карток в основному використовуються номери діючих карток з великим невитраченим лімітом — «золоті» або «бізнес»-картки. Вони мають досить велику мережу за сумою і часом використання, їх рахунки не так суворо перевіряються. Це дозволяє збільшити період часу для вчинення шахрайських дій і подовжує термін «життя» карток.
Пластикові картки, викрадені у їх держателів в одній країні, можуть бути використані в іншій. Злочинці пред’являють для оплати товарів і послуг ці пластикові картки, видаючи себе за їхніх законних держателів.
Халатне ставлення окремих службовців банку до збереження службової інформації або недбале збереження пластикових платіжних засобів, умисне співробітництво банківських службовців із злочинцями сприяє злочинним посяганням з використанням пластикових карток, а також те, що бланки, які використовують для оформлення сліпів, не в усіх банках є бланками суворої звітності, що полегшує доступ до них шахраям.
Для запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів, пов’язаних з використанням пластикових платіжних засобів, потрібна взаємодія між правоохоронними органами і службами безпеки платіжних систем.
Надійним механізмом попередження й профілактики злочинних посягань з використанням пластикових платіжних засобів є побудова і реалізація комплексної, багатофункціональної системи безпеки пластикових платіжних засобів.
Система захисту електронних банківських документів охоплює всі етапи розробки, впровадження й експлуатації програмно-технічного забезпечення інформаційно-обчислювальної мережі та включає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, обробки і виконання електронних банківських документів на всіх рівнях. Вона є єдиною для усіх інформаційних завдань НБУ і СЕП. Для підвищення ступеня захисту електронних розрахункових документів у СЕП повинні використовуватися додаткові засоби, включаючи бухгалтерський контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки слід використовувати не тільки в СЕП, а й у всіх інформаційних системах НБУ, що підвищить гарантії захисту банківської таємниці.
Банківська таємниця — це відомості, що не підлягають розголошенню і охороняються державою як службова таємниця. До них належить визначений Законом перелік відомостей про стан рахунків клієнтів, виконуваних операцій тощо. Банківська таємниця є різновидом комерційної таємниці, яка забезпечує банку одержання найвищих прибутків.
Співвідношення державної та банківської таємниці полягає в такому. Банківська таємниця не відноситься до відомостей, які становлять державну таємницю, а режим її охорони визначається банками. На відміну від банківської таємниці, режим секретності державної таємниці встановлюється виключно законами і підзаконними актами України, а Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується наказом Голови СБ України.
Згідно із чинним законодавством, розголошення державної, як і комерційної таємниці, тягне за собою також кримінальну відповідальність, а банківської — лише адміністративну (цивільну, дисциплінарну — в першому і другому випадках).
Комерційною таємницею є лише така інформація, яка відповідає певним вимогам: комерційна цінність інформації; секретність інформації; вжиття заходів, направлених на збереження секретності такої інформації.
Після визначення і затвердження наказом керівника підприємства переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначаються конкретні заходи, які підприємство буде вживати для їх охорони. Серед них є розробка і затвердження: правил внутрішнього трудового розпорядку; положення про охорону комерційної таємниці; інструкції про документообіг та роботу з документами; посадових інструкцій про дотримання співробітниками режиму нерозголошення комерційної таємниці; включення до тексту статуту підприємства розділів, які регламентують порядок охорони комерційної таємниці; типової угоди про нерозголошення комерційної таємниці, яка укладається з особами, котрі мають доступ до такої інформації; додаткової угоди до трудового договору чи контракту про нерозголошення найманими працівниками комерційної таємниці.
» следующая страница »
1 ... 295 296 297 298 299 300301 302 303 304 305 ... 381