Цивільно-правова сторона такого законодавства повинна передбачувати: визнання угод, які укладаються щодо фінансових засобів, майна чи майнових прав, що є доходом від злочинної діяльності, недійсними, із настанням наслідків недійсних угод, які провадяться з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави; покладання на громадян, котрі укладають майнові договори, провадять операції з фінансовими засобами, майном та майновими правами на суму, що перебільшує окремий, встановлений законом, мінімум, та/або за певних обставин, що вказують на можливий протиправний характер набуття майна, відповідальності за підтвердження законності їх походження.
Існуючий перелік НБУ ознак сумнівних операцій не є вичерпним. В кожній конкретній ситуації банки повинні виходити з того, чи відповідає характер здійснюваної операції її кінцевим наслідкам, а також чи існує зв’язок між здійснюваною операцією та характером діяльності, фінансовим станом клієнта, а також враховувати регулярність провадження ним операцій за рахунком.
Одна з вирішальних умов економічної безпеки, успіху в євроінтеграції — постійне вдосконалення законодавства, спрямованого на протидію легалізації «брудних» коштів.
Боротьба з легалізацією доходів, здобутих незаконним шляхом, — це один із чинників економічної безпеки України. Нині щонайсерйозніше занепокоєння викликають саме втрати, яких завдає відмивання грошей господарському комплексові. Воно тісно пов’язане з такими явищами, як відплив капіталу, використання для його приховування офшорів. Це одна з головних причин несприятливого інвестиційного клімату в Україні. Боротьба з легалізацією «брудних» коштів необхідна, зокрема, щоб захистити вітчизняну фінансову систему від негативного впливу світового кримінального капіталу.
Але самими кримінально-правовими засобами досконалу систему протидії відмиванню не створити. Сюди треба долучати ще й заходи у сферах адміністративного, фінансового законодавства. Лише така цілісність може стати правовим підґрунтям для виваженої та послідовної державної політики у цій галузі.
Створення ефективної системи заходів із запобігання і боротьби з легалізацією брудних коштів є завданням загальнодержавного рівня, реалізація якого дасть можливість своєчасно виявляти та припиняти злочинний бізнес, що продукує сумнівні доходи.
Важливу роль у захисті БСУ в сучасних умовах відіграють заходи із захисту електронних і пластикових платіжних засобів. В БСУ набуває широкого використання такий вид платіжних засобів, як електронні або пластикові платіжні гроші, а також запроваджена комп’ютеризація міжбанківських розрахунків. Ця обставина сприяла виникненню змін у техніці вчинення низки злочинів у сфері банківської діяльності. Причому тенденція така, щоб чим активніше запроваджуються досягнення техніки та електронні розрахунки у наданні фінансових послуг, тим більш досконалою стає технологія вчинення злочинів з використанням електронних систем, а кількість таких злочинів постійно прогресує.
Під безпекою АСОІБ слід розуміти їх властивість, що виражається в здатності протидіяти спробам нанесення збитку власникам і користувачам системи при різних (навмисних і ненавмисних) діях. Тобто захищеність від випадкового чи навмисного втручання в процес функціонування цієї системи, а також від спроб розкрадання чи руйнування її компонентів. Безпека АСОІБ досягається забезпеченням конфіденційності оброблюваної нею інформації, а також цілісності й доступності компонентів і ресурсів системи.
Розрізняють зовнішню і внутрішню безпеку АСОІБ.
Кожну систему обробки інформації захисту варто розробляти індивідуально з огляду на такі особливості: організаційну структуру банку; обіг і характер інформаційних потоків (усередині банку в цілому, усередині відділів, між відділами, зовнішніх); кількість і характер клієнтів; графік добового навантаження.
» следующая страница »
1 ... 291 292 293 294 295 296297 298 299 300 301 ... 381