Банківське безпекознавство

Без сукупності розглянутих елементів інфраструктури нормальне функ­ціонування банків в умовах ринку неможливе або вкрай ускладнене. Тому створення відповідного забезпечення організації банківської справи за різними напрямами слід вважати одним із потрібних моментів подальшого вдосконалення інституційної структури банківської системи. Слід нормативно інтегрувати до банківської системи зазначену сукупність складових, які формують інфраструктуру, що об’єктивно випливає із потреби у всебічному регулюванні діяльності банківської системи.

Банки повинні розробляти концепцію безпеки банку, яка містить: загальні положення, заходи організації безпеки банку, заходи безпеки банку, забезпечення безпеки банківської діяльності.

На основі цієї Концепції банки розробляють Положення про підрозділ безпеки та інші документи щодо реалізації заходів безпеки; окремі положення Інструкції про порядок комплектування персоналу банку.

Аналіз результатів діяльності банків з питань безпеки показує, що не всі банки створюють повну нормативну базу. Відсутність законодавчої і нормативної бази з цих питань часто не дає можливості банкам не тільки регламентувати таку діяльність власними нормативними актами, а й активно здійснювати її.

Слід поєднувати систему заохочень з питаннями безпеки. Кожен член колективу повинен усвідомити (і перевірити на собі), що будь-яка дія, яка зміцнює безпеку банку, її економічну стабільність, буде гідно винагороджена.

Базовим видом діяльності у профілактичній роботі є виховна робота та турбота про людей. Саме фахівці безпеки мають навчити кожного співробітника банку основам безпеки комерційної діяльності. У першу чергу, навчання повинні пройти співробітники, що працюють з конфіденційними чи матеріальними цінностями. Служба безпеки повинна відслідковувати будь-які зміни в економічній стабільності банку, у мікрокліматі колективу, у поведінці кожного зі співробітників, тому що вони можуть мати найсерйозніші наслідки.

У процесі підбору персоналу найважливішу роль відіграє кадрова служба банку, яка є першою інстанцією у боротьбі за високий рівень банківської установи. До кожної категорії працівників висуваються певні вимоги, деякі з них затверджені законодавчо, інші встановлює сам банк з метою отримання найвищих професійних результатів праці та безпеки своєї установи.

Основними суб’єктами у процесі підбору персоналу постійно є: на першому етапі — кадрова служба банку; на другому — кадрова служба, служба безпеки, керівник відповідного підрозділу; на третьому — керівник, який приймає рішення про зарахування, кадрова та юридична служби, що оформлюють працівника на роботу.

При цьому основні критерії включають вимоги до якостей та знань майбутнього працівника: стосовно віку, статі, сімейного стану, стажу роботи, освіти, а також специфічні вимоги до окремих категорій працівників, що встановлені законодавчо, передусім, це стосується керівників банків.

Порівняно із загальними нормами трудового права в банківських нормативно- правових актах слід враховувати передбачену можливість за ініціативою контролюючого органу — Національного банку — відсторонити посадову особу банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення нею Закону про банки або нормативно-правових актів Нацбанку.

Існують певні вимоги до спеціалістів підрозділів банку, які випливають із функцій цих підрозділів. Банки можуть не обмежуватися вимогами до своїх працівників, які встановлені законодавчо. Для підвищення рівня конкурентоспроможності, банками встановлюються додаткові вимоги до своїх службовців. Такі вимоги викладають в положеннях про відповідні підрозділи, посадових інструкціях тощо.

Вітчизняний банківський менеджмент має враховувати зарубіжний досвід, багатий своєю історією і практикою.

 

« Содержание


 ...  303  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я