Економіка праці

Отже, суть цієї теорії зводиться до наступного: якщо людина бачить, що її поведінка приводить до сприятливих наслідків, то вона намагається повторити дану поведінку; якщо ж наслідки виявляються негативними, то бажання поводити себе і далі аналогічним чином сут­тєво знизиться. Таким чином, поведінка людини задається за допомо­гою свідомого осмислення результатів попередньої поведінки. Так, на­приклад, нагорода є найбільш ефективною, якщо вона негайно слідує за бажаною поведінкою. І навпаки, якщо поведінка не винагороджена або навіть покарана, то виникає менша ймовірність для її повторення.

Третій тип навчання поведінці - це навчання на основі спосте­режень. Такий тип навчання був названий соціальною (соціально- когнітивною) теорією навчання. Люди спостерігають за іншими і розвивають у себе уявну картину їхньої поведінки та її наслідків. На­далі вони намагаються поводитися так само. Якщо результат позитив­ний, вони повторюють поведінку. Якщо результат негативний, вони поведінку не повторюють.

Поведінкова реакція людини проявляється в наступному: вона вибирає, що і як їй робити та здійснює конкретні дії, що приводять до конкретного результату. Її реакція сильно пов'язана зі стимулами. Од­нак вона має індивідуальний характер, оскільки відображає різний сту­пінь впливу стимулів на поведінку різних людей.

93

Реакція людини може проявлятися як у вигляді її певних дій, так і у вигляді вироблення нею певного ставлення. Залежно від наслід­ків для людини її поведінкова реакція закріплюється з метою її поси­лення і надання їй стійкості, або ж відбувається відмова від неї. Закріп­лення здійсненої поведінки або відмова від неї відіграють дуже важливу роль у формуванні поведінки людини, оскільки саме з їх допомогою відбувається усвідомлене коригування або навіть зміна поведінки лю­дини у бажаному для організації напрямку.

Наявність такої залежності між поведінкою, навчанням пове­дінці і наслідками для людини її поведінки робить можливим для ор- галізації коригувати і формувати поведінку своїх членів.

Можливість підкріплення - це взаємозв'язок між поведін­кою та попередніми і наступними подіями, що впливають на поведінку. Можливість підкріплення непередбачуваних обставин складається з антецеденту, поведінки і наслідків. Антецедент передує поведінці і є стимулом ймовірності того, що певна поведінка матиме місце, якщо додається або вилучається певний антецедент. Наслідок - це результат поведінки, який може бути позитивним або негативним з точки зору цілей та виконання завдань (рис. 7.2).

Рис. 7.2 - Можливість підкріплення як взаємозв'язок між поведінкою та попередніми і наступними подіями

Наслідки дій залежать від того, як поводила себе людина, що вона робила, а також від тих людей, хто, оцінюючи дії людини, здійс­нював компенсацію за її зусилля та дії. У даному випадку компенсація розуміється як зовнішня реакція на поведінку людини, яка відобража­ється в тому, що людина або щось отримує, або щось втрачає, чогось досягає або ж чогось не досягає в результаті виконаних нею дій.

Компенсація відіграє важливу роль у навчанні поведінці, оскільки вона принципово впливає на те, відбувається закріплення здійсненої поведінки або ж настає відмова від неї. Якщо компенсація, яка викли­кає у людини уявлення про наслідки її дій, відсутня, то фактично не відбувається помітної модифікації поведінки, оскільки не відбувається навчання поведінці. Саме тому компенсація в управлінні людьми віді­грає не лише роль винагороди за працю або роль засобу задоволення потреб людини, але й роль засобу модифікації поведінки людини.

94

Якщо розглядати компенсацію з позицій навчання поведінці і модифікації поведінки, то можна виділити чотири різних типи компен­сації, які зумовлюють або закріплення, або відмову від здійсненої по­ведінки (рис. 7.3).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 51 52 53 54 55 5657 58 59 60 61  ... 156