Методи прийняття управлінських рішень

Вимоги до використання методу:

1)   проблемність і оптимальність (питаннями необхідно спрощу­вати задачу);

2)   дроблення інформації (питаннями необхідно ділити пробле­му на підпроблеми);

3)  цілеспрямованість (кожне нове питання повинно формувати стратегію та модель вирішення проблеми).

Метод «вільних асоціацій» — враховує особливості мозку люди­ни, пов’язану з виробленням ідей при виникненні асоціативних зв’язків, і передбачає генерацію ідей в залежності від встановлено­го слова або поняття, яке є базою для асоціації.

Метод інверсії — базується на пошуку рішень в зворотному нап­рямку (кардинально протилежний вихід із ситуації та відхід від стандартного рішення). Метод пропонує при розробці рішення ла­мати парадигму мислення та здійснювати його пошук нетра­диційними способами.

Метод власної аналогії — передбачає, що при пошуку рішення проводиться заміна досліджуваного об’єкта на аналогічний з по­дібними вивченими властивостями (пригадується та аналізується подібна ситуація, вихід з якої був знайдений раніше).

Метод номінальної групи.

Умови і вимоги:

—залучаються експерти, що добре вирішують подібні проблеми, які не співпрацювали раніше;

—кількість групи 6—8 чол. (до 15 чол.);

—учасники генерують ідеї, а потім їх разом переглядають;

— експерти не повинні бути пов’язані службовими відносинами;

—тривалість роботи — до 5 год.;

—приймаються ідеї, які пройшли погодження у всіх учасників.

Етапи роботи:

—ведучий чи керівник зачитує добре сформульоване завдання експертам, які в письмовому вигляді пропонують рішення (20 хв.);

—після генерування по одній ідеї їх оголошують і записують на табло, після чого проходить індивідуальне обдумування кож­ної (спілкування та критика заборонені);

—зачитується перша ідея і пропонується висловлювати власні думки по одному з чотирьох варіантів:

—залишити ідею в списку;

—уточнити ідею;

—викинути за спільною згодою;

— об’єднати з іншою ідеєю;

—проводиться рангування ідей (кількість балів, які кожній ідеї присвоюють учасники таємно).

Метод синетики — розроблений вченим Гордоном. Синетика — професійний «мозковий штурм». При використанні методу залуча­ються професійні експерти, які пройшли навчання за методами аналогії, інтуїції, «мозкового штурму», абстрагування, теорії ігор та ін., що дозволяє їм вирішувати проблему оригінальними способа­ми. Експерти є постійними учасниками групи. В роботі зберігають­ся всі правила «мозкового штурму», проблему формулюють у за­гальному вигляді, обговорюють не проблему, а її загальні ознаки.

Метод Дельфі — розроблений Хелмером і Делкі, представляє со­бою багаторівневу процедуру (структуру) анкетування експертів з обробкою та видачею результатів після кожного туру анкетування. Експертам, які працюють ізольовано, пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації (як правило, числові параметри). Отримані результати обробляються та визначаються середні значення і крайні межі. Результати статистичної обробки відповідей видаються експертам для їх аналізу та видачі нових да­них (цикл повторюється 3—6 разів, до появи узгоджених оцінок).

Метод комісії. Суть методу полягає у відкритій дискусії по обго­воренню проблеми та пошуку рішення (збори, засідання). Колек­тивна думка виявляється в ході відкритого чи таємного голосуван­ня або за спільною згодою в процесі дискусії.

Перевага — зростання інформативності учасників у ході дискусії.

Недолік — відсутність анонімності; часто дискусія перетворю­ється у полемічність найбільш активних чи впливових учасників; небажання учасників відступати від своїх ідей, конфронтація між учасниками.

Метод експертизи по методу суду — характеризується подібністю до судових засідань. Склад експертів ділиться на дві групи, одна з яких захищає альтернативи, інша — вишукує негативні сторони рішень. Третя сторона (як правило, керівник) є регулятором ходу процесу та приймає кінцеве рішення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49  ... 112