Методи прийняття управлінських рішень

Метод очікування рішень — базується на використанні підсвідо­мості. За цим методом, якщо при аналізі та продумуванні проблеми не знаходиться рішення, то необхідно розслабитись і переключи­тись на виконання інших задач. Якщо рішення є, то запрограмова­на підсвідомість через деякий час «видасть» рішення у свідомість. Рішення необхідно відразу зафіксувати, інакше воно швидко «зітреться» у свідомості.

Метод Меттчета. Цей метод рекомендує використовувати стра­тегічні схеми, представляти проблему у вигляді образів, рисунків, схем, розглядати різні точки зору на проблему, представляти аль­тернативи рішень в основних елементах тощо.

Метод ліквідації безвихідних ситуацій — пропонуються правила зміни рішень, тобто використовувати по-іншому, приспособлюва- ти, модифікувати, замінювати, збільшувати, зменшувати.

Метод сценарію. Сценарії дозволяють з певною ймовірністю ви­являти тенденції розвитку подій, взаємозв’язки між факторами впливу, сформулювати картину стану, до якого може прийти ситу­ація під впливом тих чи інших факторів. Дозволяє своєчасно вия­вити потенційні небезпеки.

Процес розробки сценаріїв складається з:

— сукупності діагностичного аналізу, ретроспективи (минулого) розвитку компанії та галузі;

— аналізу існуючого становища компанії та зовнішнього середо­вища;

—розробки прогнозів розвитку подій.

При використанні методу бажана багатоваріантність опису май­бутньої ситуації.

Основне значення сценарію — визначення генеральної мети роз­витку об’єкта прогнозування, основних факторів стану зовнішньо­го середовища, формулювання та використання критеріїв для оцінки альтернатив.

Метод фантазії полягає в надії на випадкове знаходження рішен­ня задачі при спробах пошуку найбільш неймовірних альтернатив її рішення. Даний метод засновується на широкому обміні інформа­цією, ідеями, знаннями між працівниками управлінського апарату.

Методи експертних оцінок поділяються на:

Індивідуальні — формування прогнозів з допомогою методів інтерв’ю та аналітичних експертних оцінок.

Методи інтерв’ю — бесіда прогнозиста з експертом, в ході якої прогнозист, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ста­вить перед експертом питання щодо перспектив розвитку об’єкта дослідження.

Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу самостійну аналітичну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та шляхів розвитку прогнозованого об’єкта.

Колективні — грунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів по тенденціях розвитку досліджуваного об’єкта.

До методів отримання експертних оцінок відносять:

1.  Метод безпосередньої кількісної оцінки — встановлення кількісної оцінки певного показника (наприклад: вартість квартири, авто­мобіля).

2.   Метод часткової відносної оцінки — встановлення частки, пи­томої ваги, коефіцієнтів тощо.

3.   Експертна класифікація — встановлення належності оцінюва­них альтернати до визначених класів, категорій, рівнів, сортів.

4.   Метод парних порівнянь. При його використанні експерту про­понуються пари альтернатив, з яких він вибирає кращу.

5.   Рангування альтернатив (бальних оцінок). У групі альтернатив експерт визначає пріоритетність одних по відношенню до інших.

Для кількісних методів суттєвим є вибір шкали виміру:

— шкала найменувань — просте найменування об’єктів;

— шкала порядку — послідовність об’єктів, впорядкованих за певним критерієм (алфавіт);

— шкала відмінностей — визначає, наскільки один показник від­різняється від іншого;

— шкала відносин — визначає, у скільки разів один показник по одному об’єкту відрізняється від іншого (коефіцієнти).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 40 41 42 43 44 4546 47 48 49 50  ... 112