Економічні прогнози характеризують загальний стан розвитку економіки на прогнозований період (у країні, регіоні, галузі, компанії). У прогнозах розвитку конкурентів висвітлюється очікувана стратегія і тактика, частка їхньої продукції та продажу на ринку, наміри щодо випуску нових виробів та ін. Прогнози стану ринку товарів розробляються з урахуванням поточного стану та перспектив розвитку економіки, впливу політичних факторів, проведення цінової політики, стандартів по захисту навколишнього середовища (для ряду товарів), динаміки рівня доходів населення, демографічної ситуації тощо. Прогнози розвитку технології розкривають найближче і віддалене майбутнє технологічних процесів; у них оцінюються різні якісні характеристики нововведень на предмет ефективності, економічності, трудомісткості, енергоємності й інших параметрів. Соціальні прогнози свідчать про відношення людей до подій соціального життя, різних суспільних явищ. При розробці рішень важливо, зокрема, враховувати купівельні наміри та переваги щодо нових товарів, відношення покупців до різного роду послуг.
Корисно враховувати при прогнозуванні зовнішнього середовища деякі рекомендації методологічного характеру, що включають:
—чітке встановлення мети прогнозу,
—визначення переліку можливих альтернатив рішень на основі розрахованих прогнозів, а також рівня в системі керування, де вони будуть прийматися;
—визначення припустимих меж точності прогнозів. Варто мати на увазі, що чим вищий управлінський рівень, тим вища повинна бути точність прогнозу.
За часом упередження прогнози бувають:
Короткострокові прогнози. Такі прогнози охоплюють період до одного року, але розробляються, як правило, до трьох місяців. Використовуються для планування закупок, робіт, використання трудових ресурсів, розподілу робіт і обсягу виробництва.
Середньострокові прогнози. Розраховані до трьох років. Використовуються в плануванні виробництва, збуту, розподілу бюджету та ін.
Довгострокові прогнози. Охоплюють період більше трьох років. Використовуються для планування нових товарів, витрат по основних фондах, у визначенні місця розташування підприємства та ін.
При розгляді життєвого циклу товару до стадій розробки і росту, як правило, застосовують довгострокові прогнози, а до інших стадій — середньострокові та короткострокові.
Методи прогнозування — це сукупність прийомів та способів мислення, які дозволяють на основі ретроспективних даних екзогенних та ендогенних зв’язків об’єкта і їх змін вивести судження певної достовірності відносно розвитку об’єкта в майбутньому. В основному поділ методів проходить на неформальні, якісні і кількісні.
До неформальних методів відносять методи письмової та усної інформації, а також промислового шпигунства.
Метод вербальної (усної) інформації базується на зборі усної інформації, що отримується через радіо, телебачення, розмови, телефонограми... Така інформація зачіпає всі основні фактори зовнішнього середовища і становить інтерес для організації. Вона має дуже перемінний характер, легко отримується і досить часто менеджери, прогнозуючи наступні події, повністю на неї покладаються.
Джерелами для методу письмової інформації є газети, журнали, б’юлетені, звіти... Часто ця інформація є неповною і застарілою.
Прогнозування за результатами промислового шпигунства базується на викрадені інформації у конкурентів.
До якісних методів відносяться різні методи експертних оцінок, метод Дельфі, методи «мозкової атаки» тощо:
1. Метод колективної експертної оцінки. Цей метод базується на опитуванні групи експертів, часто в поєднанні зі статистичними моделями, результатом чого з’являється групова оцінка попиту.
2. Метод продаж. У цьому методі кожна особа, що продає товар, оцінює, які продажі будуть в її регіоні; прогнози потім розглядаються, щоб гарантувати їх реальність.
» следующая страница »
1 ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37 ... 112