Консорціуми (дослідні) — організаційна форма співробітництва промислових підприємств та інших організацій, яку використовують для проведення великомасштабних науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Дослідні консорціуми можуть бути двох видів: як координаційний центр (секретаріату) та як міжпідприємницький дослідний центр.
Секретаріат — це організація, що координує виконання спільних НДДКР компаніями, університетами та урядовими лабораторіями. Така організація шукає та розподіляє кошти для виконання науково-дослідних робіт у лабораторіях учасників консорціуму (в окремих випадках залучають й інші організації), координує та контролює виконання цих робіт відповідно до плану. Визначальною ознакою секретаріату є те, що він не має власної науково-дослідної бази. Виконують НДДКР за контрактом між виконавцями та секретаріатом.
Консорціуми, створені як міжпідприємницькі науково- дослідні центри, мають власну науково-дослідну базу. У центрах працюють або постійні співробітники, або вчені, якими керують члени консорціуму. Секретаріати та міжпідприємницькі науково-дослідні центри можуть працювати як на постійній, так і на тимчасовій основі. Створення консорціуму забезпечує його учасникам такі можливості:
— проведення досліджень, які не можна було проводити самостійно через значні витрати та ризик;
— розподіл витрат на виконання досліджень між декількома підприємствами — учасниками консорціуму;
— об’єднання підприємствами-учасниками дефіцитних людських та матеріальних ресурсів для проведення досліджень.
Отже, під консорціумом розуміють тимчасове добровільне об’єднання підприємств будь-яких форм власності з метою вирішення завдань екологічного, науково-технічного або інвестиційного характеру, зокрема для реалізації великих цільових програм та проектів. Аналоги консорціумів — міжгалузеві науково- технічні комплекси.
Консорціум більш зорієнтований на координаційні, ніж на субординаційні зв’язки. Його основа — стратегічне об’єднання ресурсів за принципом повної самостійності щодо їх використання з тим, щоб кожен з учасників консорціуму мав юридичну можливість вступати у будь-які інші відносини з іншими учасниками. Після досягнення поставленої мети консорціум припиняє свою діяльність або перетворюється на інший вид договірного об’єднання.
Дедалі більшого поширення набувають малі структурні підрозділи на зразок малих фірм всередині великих компаній. Вони більш економічно вільні, конкурують між собою, самостійно виходять на ринок. З цього погляду слід розглянути ще один важливий вид інтегрованого корпоративного об’єднання — холдингові компанії.
Холдингова компанія — корпорація, організована для утримання контрольного пакета акцій та управління однією чи більше компаніями. Холдингові компанії можуть володіти багатьма корпораціями в одній чи різних сферах ведення бізнесу. Вони здійснюють контрольні, управлінські, фінансово-кредитні та інші функції, зберігаючи юридичну й оперативно-технічну самостійність дочірніх структур. Кожна холдингова компанія — це наче вершина піраміди, що побудована з кількох, а іноді з декількох десятків акціонерних товариств. Вона керує системою дочірніх компаній, філіалів та представництв, що взаємопов’язані співволодінням акціонерним капіталом та відповідними господарськими відносинами.
Холдингова система дозволяє об’єднувати під керівництвом єдиного центру прийняття стратегічних рішень компанії. При цьому холдингові компанії можуть комбінувати галузеву структуру такого конгломерату у досить широкому діапазоні. Придбавши акції, холдингова компанія може поповнювати контрольовану нею групу новими компаніями, реконструювати її структуру, продати частку акцій будь-якої з її корпорацій іншій холдинговій компанії.
» следующая страница »
1 ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58 ... 118