Корпоративне управління

Далі розглянемо визначення деяких корпоративних об’єднань та їх складових, що прийняті в міжнародній практиці ведення бізнесу.

Асоціація (підприємницька) — це некомерційна організація, яка складається з добровільно об’єднаних компаній, та створюється для сприяння їх бізнесу. Такого роду асоціації переважно займаються лобістською діяльністю, спрямованою на захист інтересів компаній

—членів асоціації в законодавчих, виконавчих та судових органах на загальнодержавному, та місцевому рівнях. Асоціація є юридич­ною особою. Підприємства, що входять до асоціації, зберігають гос­подарську самостійність, право юридичної особи, не змінюють форм власності. Зазвичай асоціація не є вищим органом підприємств, що входять до її складу, вона виконує ті функції і має ті повноважен­ня, які добровільно делегуються їй підприємствами-учасниками.

Асоціація може виконувати такі функції: підвищувати про­фесійний рівень учених, інженерів та службовців, розробка стан­дартів на продукцію галузі, збирати, обробляти та публікувати статистичні дані виробництв та ринків відповідної продукції, проводити конференції представників компаній галузі з питань управління, фінансової звітності та інших економічних питань. Асоціації також аналізують рівень та форми оплати праці в га­лузі, проводять торговельно-промислові виставки, слідкують за дотриманням етичних норм у діловій практиці.

Діяльність асоціації визначає статут, який затверджують керівні органи асоціації. Статут може передбачати особливості діяльності підприємств-учасників, зокрема їх взаємовідносини.

Асоціація може бути гарантом за зобов’язаннями підприємств та структурних підрозділів, що входять до її складу.

Для успішної організації діяльності асоціації у її складі ство­рюються такі ланки управління:

Вищий орган управління — загальні збори (конференція, рада) представників підприємств-учасників. За допомогою цього органу в прийнятті найважливіших рішень беруть участь усі підприємства, які входять до асоціації. Кількість представників від кожного учас­ника визначає статут асоціації. При цьому норма представництва може встановлюватися, наприклад, залежно від розміру внеску учасника до статутного фонду асоціації.

Доцільно передбачити вирішення найважливіших питань тільки вищим органом управління. До таких питань можна віднести:

— прийняття статуту асоціації та внесення до нього змін і до­повнень;

—прийняття нових учасників та виключення зі складу асоціації;

— розгляд та затвердження перспективних та річних планів спільної діяльності, програм асоціації, звітів про їх виконання;

—затвердження фондів асоціації, порядку їх створення та напрямів використання;

— розподіл доходів організації між учасниками та спряму­вання на поповнення її фондів;

— розгляд та затвердження пропозицій щодо створення гос­прозрахункових підприємств та організацій асоціації;

— обрання складу виконавчого органу асоціації;

—обрання вищого керівництва асоціації, розгляд питань щодо оплати їх праці.

Рішення вищого органу управління обов’язкові для вико­нання усіма учасниками асоціації та виконавчим органом, якщо вони не суперечать статуту та чинному законодавству.

Вищий орган управління створює виконавчий орган (зазви­чай правління), визначає його функції, права та відповідальність. У компетенції виконавчого органу — питання поточна діяльність асоціації щодо організації внутрішньої роботи (виробничі, фінан­сові, науково-технічні, комерційні тощо) взаємодії із зовнішні­ми контрагентами.

Для реалізації своїх функцій, забезпечення скоординованої роботи асоціації виконавчий орган може створювати інші органи колегіального управління, що забезпечать процес спільного прий­няття ефективних рішень. Виконавчий орган очолює президент, або генеральний директор. Він може керувати одним з підприємств- учасників або бути вільним від виконання цих обов’язків.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56  ... 118