Історія економічних учень

Орієнтація владних структур на тоталітаризм поклала край розвитку економічної науки в Україні, перетворила її на складову ра­дянської економічної теорії.

Уже в 30-х роках ХХ ст. змістом наукових досліджень стає доведення переваг економічної політики, що будується за “класичним принципом”. Прикладний аналіз спрямовується на розробку принципів нормування та регулювання цін, податкової політики, формування фі­нансово-кредитної системи. Публікації економістів Я. Дімайнштейна, М. Соболєва, Л. Діца визначили негативні наслідки централізованого ціноутворення, диспропорції економічного розвитку, товарний дефі­цит, неправомірність тотального планування; вказували на можливість кризи збуту за умов монополізованої державної економіки. Однак всі ці виступи піддавалися нищівній критиці. Особливо критикувались виступи М. Волобуєва як прояв українського націоналізму в економіч­ній думці. М. Волобуєв в 1928 році виступив з публікаціями, в яких розвивав ідеї про переваги самостійного економічного розвитку Укра­їни. На думку економіста Україна володіє достатнім економічним по­тенціалом, щоб самостійно інтегруватись до світового господарства, а не через російську економіку. За цей виступ українського економіста проголосили ворогом соціалізму і згодом репресували.

Ворожими були визнані “неонародницькі” економічні концеп­ції О. Чаянова і О. Челінцева, призупинено реалізацію їх плану аграр­них реформ. Згодом “соціально чужими” і ворожими оголосили еко­номічні ідеї М. Туган-Барановського і Є. Слуцького, останньому фак­тично заборонили займатися теоретичними проблемами.

З цього часу економічна думка України розвивається так само, як і в Росії, згідно з соціальними замовленням, в ізоляції від світової економічної думки.

Певне відродження економічної думки України розпочалося з 60-х років - років так званої “політичної відлиги”. Саме тоді з’явля­ються дослідження українських вчених В. Корнієнка, І. Лукінова, Ю. Па­хомова, А. Покритана, А. Агафонова, А. Чухна, І. Ястремського, в яких йдеться про зміну орієнтирів економічної думки, формуються нові підходи до визначення ролі економічної теорії в соціально-економіч­них перетвореннях, про шляхи вирішення проблем політичної еконо­мії. Увага акцентується на проблемах впровадження господарського розрахунку, місця і ролі товарно-грошових відносин в економічному розвитку.

Однак, період піднесення знову змінився періодом застою і відступу на догматичні позиції з тією різницею, що одвічні проблеми політекономії соціалізму тепер розглядались в контексті “розвинутого соціалізму”. З’являється багато фундаментальних праць щодо проблем розвитку економічного механізму, теоретичних підходів до викорис­тання ринкових форм за умов соціалізму. Відомі українські економісти

В.   Корнієнко, Ю. Пахомов, В. Черняк, А. Чухно звертаються до проб­лем загальносуспільного розвитку. В їх творах проводяться ідеї щодо необхідності дослідження проблем соціалістичної власності з погляду економічної доцільності та ефективності. Отже, наприкінці 80-х років уже починається формування засад сучасної концепції суспільного розвитку.

В економічній літературі з’ являються думки про недоскона­лість і недостатню зрілість соціалістичної загальнонародної власності (Ю. Пахомов, В. Черняк, І. Лукінов). Важливою стороною економіч­них досліджень 80-х років ХХ ст., як і попереднього періоду, стали дослідження господарського механізму економічної системи. Згодом проблеми господарського механізму і розвитку підприємництва зайня­ли провідне місце в дослідженнях І. Лукінова, Ю. Пахомова, А. Ага­фонова, О. Беляєва, А. Чухна, В. Черняка, А. Покритана, М. Чумаєнка, Г. Климка, В. Нестеренка, П. Єщенка, В. Панченка, В. Мочерного.

Поштовхом до досліджень про доцільність впровадження при­ватної власності стало обговорення в економічній літературі проблем індивідуальної трудової власності (В. Черняк, Ю. Пахомов, В. Ворона, Т. Ковальчук, Л. Каніщенко).

 

« Содержание


 ...  68  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я