Історія економічних учень

Розвиток української економічної думки в ХХ ст.

Теорії українських економістів на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Вплив соціально-економічного перелому першої третини ХХ ст. на розви­ток української економічної думки. Економічна думка України періоду розвинутого тоталітаризму та її криза.

Складності розвитку економічної думки України періоду від тоталітарної до ринкової економічної системи.

План та короткий зміст лекції

1.                          Українська економічна думка в період соціального перелому початку ХХ ст.

2.                          Економічна думка України періоду панування тоталітарної системи.

3.               Сучасний етап розвитку української економічної думки.

Наприкінці XIX і початку XX століть в Україні економічна наука була зосереджена в таких університетах: Київському, Харківсь­кому, Новоросійському (Одеському), Львівському та Чернівецькому. У Київському університеті, заснованому в 1834 р. як Імператорський університет Святого Володимира, викладали відомий вчений, прихиль­ник класичної школи політичної економії І. Вернадський, професо­ри М. Бунге, Д. Піхно, О. Білімович - представники київської маржина- лістської школи: Г. Цехановецький, який дотримувався поглядів історич­ної школи; М. Зібер - перший популізатор економічного вчення К. Марк­са в Україні та Росії. В університеті працювали Г. Сидоренко - спеціа­ліст з фінансів та оборонної економіки; А. Антонович, який досліджу­вав проблеми вартості; М. Яснопольський, який читав комерційне пра­во; В. Железнов, Л. Яснопольський, К. Воблий.

Микола Петрович Яснопольський (1846-1920 рр.) досліджу­вав географічний розподіл державних доходів і витрат у Росії. У центрі уваги його досліджень була людина та її потреби. Відмінності природ­них і культурно-економічних умов М. Яснопольський поклав в основу концепції просторової фінансової політики. Він доводив, що однакова для всіх місцевостей економічна політика може мати різні наслідки.

Фінансова рівність може перетворюватись на свою протилежність - нерівність. Однакове оподаткування, без огляду на культурні традиції і трудові орієнтації населення, може завдати шкоди розвиткові економі­ки і підприємництва.

М. Яснопольський розглядав величину фінансових доходів держави залежно від різних господарських факторів, зокрема від рівня інтенсивності та ефективності. Крім того простежено зв’язок оподат­кування з міграцією населення, тобто різні види еміграції ослаблюють фінансову силу території. Міграція населення сигналізує про необхід­ність виправити господарське становище і недоліки фінансової систе­ми з географічного огляду. Географічний розподіл державних витрат учений розглядає, враховуючи значення для державної скарбниці кож­ної частини держави як місця здійснення витрат, відношення витрат до числа мешканців даної місцевості, відношення витрат до простору.

У Харківському університеті, заснованому в 1805 р. за ініціа­тивою В. Каразіна, економічна наука викладалась на різних кафедрах юридичного факультету. Перші викладачі політекономії були запро­шені з Німеччини. Це ад’юнкти Йосип Ланг і Людвіг Генріх фон Якоб. Наприкінці XIX ст. у Харківському університеті економічні дисциплі­ни викладали К. Геттенберг, І. Срезневський, І. Сокальський (політ­економію і статистику), М. Олексієнко (фінансове право), Г. Цехано- вецький (політекономію), М. Косовський, І. Миклашевський (статисти­ку), П. Мигулін (фінансове право), В. Левицький (поліційне право) та ін.

Олексієнко Михайло Мартинович (1848-1917 рр.) розглядав проблеми фінансового права. Він захистив три дисертації: “Організа­ція державного господарства”, “Нарис наростання державного боргу Англії та Франції”, “Чинне законодавство з прямих податків” (докторсь­ка дисертація).

 

« Содержание


 ...  66  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я