Як в американській, так і в європейській концепції НТР розвиток виробництва ототожнювався з ускладненням техніки, автоматизацією. Французи Серж Малле та Ален Турен відобразили прогрес як природний перехід від мало механізованого виробництва з універсальними машинами до суспільної механізації. НТР - це пряме продовження і розвиток великого і капіталомісткого машинного, фабрично - заводського виробництва, визначальна риса якого - розвиток матеріально-технічної бази.
Теорія другої промислової революції, створена Ж. Фурастьє, Ф. Штенбергом, Р. Ароном, Ж. Еллюлем, розглядала прогрес як другу, ще більш могутню хвилю розвитку складної техніки, автоматизації, що різко підвищувала продуктивність праці і в перспективі кардинально змінювала всі суспільні відносини.
У 50-60-ті роки ХХ ст. були розроблені концепції кола злиднів, одним з розробників якої став американський економіст Харві Лейбенстайнм (1922-1992 рр.). Оскільки в малорозвинутих країнах вирішальну роль відіграє аграрний сектор, то від процесів, що відбуваються в сільському господарстві, залежить доля країни. У цих країнах встановлюється квазістабільна рівновага, в основі якої - злидні населення. Другий варіант кола злиднів визначив Рагнар Нурксе (1907-1959 рр.). Недостатність капіталів обумовлює низьку продуктивність праці, результатом чого є низький рівень доходів. З концепцій кола злиднів впливає необхідність у “великому поштовху” зі сторони - вкладення в економіку слаборозвинутих країн іноземних інвестицій.
Економічні, соціальні і політичні негаразди і потрясіння, пов’язані з комп’ютерною революцією, проявились у 1973-1982 роках.
За теорією “суспільних знань” П. Друкер визначає нову економіку як “економіку знань”, саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як “індустрію знань”, а все суспільство - як “суспільство знань”.
Загальну картину величезних змін і потрясінь показав Алвін Тоффлер (н. 1928 р.). Він переконливо довів, що потрясіння, які відбуваються, - це не просто “друга промислова революція” або перехід до “економіки послуг”, а невимірно більше - народження принципово нової, невидимої людям цивілізації, яка змінює основи їх буття.
Теорія “індустріально-технократичного суспільства” Д. Белла показала, що основна проблема індустріального суспільства - підпорядкування економічних функцій політичному порядку. Центральний факт - незалежність економічного порядку від політики поступово зникає, контроль суспільства вже не стільки економічний, скільки політичний. Стратегічну роль відіграють наука та еліта вчених. Розвиток науки потребує вкладення значних коштів, нагромаджених державою і корпораціями. Перехід до післякапіталістичного суспільства породжує нові уявлення про феномен рідкості, подолання якого потребує великих витрат: по-перше, на інформацію, важливість якої настільки велика, що Д. Белл вводить термін “інформаційне суспільство”; по-друге, на координацію діяльності багатьох людей і організацій, включаючи планування і регулювання. Носіями нових ідеалів стає “меритократія” (влада осіб, які мають найбільші заслуги перед суспільством), що приходить на зміну технократам. Виникає “комунальне суспільство”, яке водночас із трансформацією моральних цінностей перебудовує механізм управління суспільством.
Теорія “суспільства найманих власників”, викладена П. Дру- кером, систематизувала причини “турбулентних часів”, які настали після чвертьвікового спокою післявоєнного розвитку. Епоху технологічної спадковості, коли майбутнє легко “прораховувалось” рутинними методами, змінила епоха технологічної непрогнозованості, тобто епоха переходу до інтелектуальних технологій.
Теорія інновацій економіки і підприємницького суспільства П. Друкера концептуалізувала ситуацію, яка склалася в розвинутих країнах після потрясінь, спричинених комп’ютерною революцією. Підприємницьке суспільство формується разом і у взаємодії з підприємницькою економікою. Теорія “третьої хвилі” і “зрушення влади”
» следующая страница »
1 ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68 ... 100