Як і інші складові сукупних витрат, експорт і імпорт діють із мультиплікаційним ефектом. Так, експорт здійснює множинний (мультиплікований) вплив на дохід, подібно інвестиціям і державним витратам.
Спочатку експортні замовлення безпосередньо збільшать випуск продукції, отже, і заробітну плату в галузях, що виконують ці замовлення. А потім прийдуть у рух вторинні споживчі витрати. Так, припустимо експортні замовлення на 1 млрд грн розміщені на заводах м.Києва. При граничній схильності до споживання, рівній 3/4, робітники заводів, що одержали експортні замовлення, витратять 3/4 своїх доходів на споживчі товари, зроблені на підприємствах того ж Києва. Робітники підприємств, що зробили ці споживчі товари, також витратять 3/4 додаткового доходу на споживання, і т.д.
Таким чином, початкова зміна експорту, подібно зміні інвестицій, породжує ланцюгову реакцію, що, зменшуючись із кожним наступним циклом, дає ефект багатократного посилення початкової зміни. Аналогічно мультиплікатору інвестицій мультиплікатор експорту (Мх) обумовлений внутрішніми процесами в сфері споживання і може бути визначений через граничну схильність до споживання (МRC) або граничну схильність до заощадження (МRС).
Мх = 1 / МRС = 1 / (1 — МRC) (6)
А вплив збільшення експорту на обсяги виробництва визначено на підставі формули:
D ВНП = Мр^Х (7)
У нашому прикладі при граничній схильності до споживання 3/4 мультиплікатор дорівнює 4. Ефект від експортного замовлення в 1 млрд грн складає
4 млрд, із яких 3 млрд грн пов’язані з вторинними споживчими витратами.
466
Але міжнародна торгівля—це не тільки експорт, а й імпорт. Згадані вище робітники Києва, можливо, віддадуть перевагу витратам частині отриманих ними 1 млрд грн на споживчі товари, зроблені не в Україні, а в Китаї. Інакше кажучи, якщо частина отриманих експортних доходів йде на імпорт, то внутрішня купівельна спроможність скоротиться. Імпорт діє як відплив, аналогічно заощадженням. Це очевидно і з формули (3), у якій імпорт має від’ємний знак. Ми можемо аналізувати імпорт аналогічно функції заощадження. Введемо поняття граничної схильності до імпорту (МRМ) як зміну обсягу імпорту до зміни доходу. І тоді формула мультиплікатора в нас матиме вигляд:
Мр = 1 / (МRС + МRМ) (7)
А вплив зміни експорту з урахуванням імпорту на зміну обсягу виробництва можна описати такою формулою:
D ВНП = 1 / (МRС + МRМ) D Х (8)
Припустимо, що в нашому прикладі МRМ дорівнює 1/4. Інакше кажучи, 1/4 кожної гривні додаткового доходу піде на придбання товарів китайського виробництва. Мультиплікатор у цьому разі 1 / (1/4 + 1/4) буде дорівнювати 2. Приріст доходу від експортного замовлення в 1 млрд грн буде дорівнювати 2 млрд грн, тобто доходи від експорту спричинять до ефекту мультиплікаційного розширення внаслідок зростання вторинних внутрішніх витрат, але останні будуть меншими, ніж у ситуації з відсутністю імпорту.
Графічна інтепретація мультиплікатора зовнішньої торгівлі може бути дана на рис. 1. Зміни чистого експорту в бік збільшення (відрізок в11) і в бік зменшення (відрізок в1) менші заміни, викликані ними у рівноважному обсязі виробництва (відрізки а1 і а11).
» следующая страница »
1 ... 358 359 360 361 362 363364 365 366 367 368 ... 384